Мова
03 Серпня

Реалізація гендерної політики на Черкащині 2015-2016 рр.

Одним з напрямків державної політики в Україні є гендерна політика. Такий напрям політики є новим для України, але він вже має свою історію становлення. В зв'язку з проголошенням Україною курсу євроінтеграцїї гендерне питання, що є пріоритетним у Євросоюзі, набуло особливого значення в політичних процесах держави. Особливістю формування державної гендерної політики в Україні є те, що вона будується на основі міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною та регулюється національними нормативно-правовими актами щодо рівності між жінками і чоловіками [1, 12].

Читати
03 Серпня

Стратегія упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір – 2020»

Інтеграція до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, зокрема й за ознакою гендеру. У цьому дусі витримана державна політика країн Європейського Союзу, які проголосили одним із основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу («gender mainstreaming policy») як системну стратегію створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, подолання гендерної асиметрії та нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства (Рада Європи “Стратегія гендерної рівності на 2014-2017 роки” / Council of Europe “Gender Equality Strategy, 2014-2017”). Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває в Україні впровадження в освіту принципів гендерної рівності та недискримінації.

Читати
07 Серпня

Vorming van de sociale status van de werkende vrouwen in het officiële beleid van de Sovjet Unie

In de Jaren ’20 en ’30 van de vorige eeuw boekte de feministenbeweging in de Sovjet Unie bijzondere successen, die elders in Europa ongehoord waren. Hier was de context ook anders: volgens het Sovjet beleid hoorden vrouwen actieve deelnemers aan het politieke leven en de sociale productie te zijn. De vorming van een nieuw type relatie tussen man en vrouw werd strikt door de overheid gereguleerd.

Читати
03 Серпня

Выбор партнера на брачных рынках

Gary S. Becker. Assortative Mating in Marriage Markets. In: G.S.Becker. A Treatise on the Family. Cambridge; London: Harvard University Press, 1991, ch.4, p.108–134. © President and Fellows of Harvard College, 1981, 1991 Перевод Б.А.Максименко

Эффективный брачный рынок присваивает всем участникам вмененные доходы или “цены”, которые служат стимулами для вступления в полигамные или моногамные браки*. Вмененные цены используются при заключении брачных союзов между партнерами разного “качест- ва”: некоторые участники рынка выбирают себе партнеров “более низ- кого качества”, поскольку полагают, что партнеры “высокого качества” слишком дороги. Помехи эффективному оцениванию участников воз- никают тогда, когда выигрыш от вступления в брак нельзя легко раз- делить между супругами или когда один из супругов (обычно это муж) имеет больше власти, чем другой. Выкуп за невест, приданое, платежи при разводах и другие трансферты капитала появились отчасти для того, чтобы преодолеть эти помехи. Ниже будет показано, что эффективный брачный рынок обычно приводит к выбору партнера, при котором высококачественные мужчины образуют пары с высококачественными женщинами, а низкокачественные мужчины – с низкокачественными, хотя выбор партнера противоположного качества порой играет важную роль. Эффективный рынок также тяготеет к максимизации совокупного выпуска благ в домашних хозяйствах, так что никто не в состоянии улучшить свой брак, не нанеся ущерба другим.

Читати
03 Серпня

Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні

Останнім часом "Український історичний журнал" почав порушувати проблему сучасного стану вітчизняної історичної науки. У ряді публікацій, вміщених на його шпальтах, автори визнають необхідність критичного засвоєння досвіду західної історіографії у справі розробки національної моделі української історії та інтегрування її у всесвітню. Серед першочергових завдань вітчизняних істориків - оновлення методології історичної науки і запровадження нових міждисциплінарних дослідницьких методик, які синтезують досягнення гуманітарних наук: соціології, психології, демографії, антропології, географії. Свого часу вони були успішно використані істориками "нової історії", започаткованої французькою школою "Анналів".

Саме її представники, поставивши перед собою завдання перетворити історію в основну синтезуючу науку про людину, звернулися до минулого різних соціальних верств і груп та їх вкладу у розвиток соціуму, не залишили поза увагою і "жіночу історію", яка до того часу розвивалася у руслі аматорських студій про роль видатних жінок і не виходила за рамки біографічного напрямку. Причини її появи, а також аналіз теорії і методу стали предметом вивчення російської дослідниці Л.П. Рєпіної.

Гендерна історія (від англійського Gender - стать) розглядається нею і як спадкоємниця "жіночої історії", започаткованої науковими студіями минулого століття, присвяченими жінкам. Історія жінок, становлення якої пройшло кілька етапів, пережила швидку трансформацію - від історії видатних жінок, що мали відверто популярний і нерідко публіцистично-феміністичний характер. Друга стадія жіночих студій (30-50-ті роки) характеризується появою спеціальних досліджень біографічного напрямку. Однак і в цьому випадку жінка розглядалася хоча і в контексті її громадської діяльності і політики, але переважно як декор на фоні чоловіків з описами пікантних подробиць стосунків видатних політиків з жіноцтвом.

Читати
03 Серпня

Жіноча історія як напрямок історичних досліджень: становлення феміністської методології

У статті представлено критичний огляд теоретичних дебатів у середовищі захід- них істориків феміністичного спрямування протягом 1970-х – початку 1980‑х рр. Авторка аналізує, які пізнавальні й політичні завдання ставила перед собою жіноча історія на першому етапі свого розвитку, висвітлює ті проблеми вивчення, які опинилися у центрі феміністської полеміки в даний період, а також розглядає дискусію про андроцентризм історичної науки, смисл поняття патріархату, особливості джерельної бази жіночої історії, концептуальні підходи до вивчення жіночого досвіду.

Попри те, що так звана «жіноча проблематика» посіла значне місце в історичних науках різних країн віддавна, власне жіноча історія як відносно самостійний напрямок досліджень виокремилася і почала здобувати визнання в академічному середовищі порівняно нещодавно, а саме – на початку 1970-х рр. До цього суттєво спричинилося піднесення жіночого руху («друга хвиля фемінізму») в Європі та США у другій половині 1960-х рр. Поштовхом стало усвідомлення того факту, що навіть попри здобуття жінками рівних із чоловіками політичних і громадянських прав, ґендерні нерівності й дискримінація жінок у країнах Заходу залишалися повсюдними, набуваючи нових, прихованих форм. Леґітимація цих нерівностей часто ґрунтувалася на панівних уявленнях про природні докорінні відмінності між людьми різної статі, що зумовлюють і «доцільність» розділення сфер та способів жіночої й чоловічої самореалізації та виправдовують існування ґендерних ієрархій. Щоби підважити тезу про «одвічність» жіночої підлеглості чоловікові й, таким чином, поставити під сумнів її «довічність», необхідно було провести ґрунтовні історичні дослідження та виявити, коли, як і чому жінки стали «другою статтю».

Читати
03 Серпня

Гендерні особливості зайнятості та безробіття на ринку праці України

У статті проведено аналіз гендерної проблеми на ринку праці. Охарактеризовані причини жіночого безробіття та професійної нерівності. Дана оцінка сучасному стану ринку праці на Україні з урахуванням гендерних ознак. Визначені напрями вирішення проблеми гендерної нерівності на Україні.

Ключові слова: зайнятість, безробіття, економічна активність населення, гендерна нерівність, гендерна політика.

Постановка проблеми. Негативні тенденції, що стосуються жіночої зайнятості, згубно впливають на демографічний стан країни, а також на соціальні відносини. Основною з них є проблема нерівності між чоловіками та жінками на ринку праці, попри те, що стаття 17 Закону України «Про забезпечення прав та можливостей жінок та чоловіків» декларує: «Жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці» [1]. Але реальні дані свідчать про те, що саме жінки більше відчувають проблеми щодо кар’єрного росту та професійного зростання, а обсяг пропозиції робочих місць для жінок характеризується значно вужчим професійним асортиментом. Крім того, шанси жінки втратити роботу завжди вищі, ніж для чоловіків. Тому проблема безробіття жінок, попри свою теоретичну дослідженість, у практичному вимірі залишається надзвичайно актуальною, адже більшість безробітних – жінки.

Читати
03 Серпня

Еволюція прав жінок та їх втілення в різних політико-правових доктринах

Зростаючий інтерес до проблем, пов`язаних із “жіночим питанням”, спроби їх вирішення наштовхуються на відсутність досвіду, певних знань, наукової інформації, цілісних досліджень, які б об`єктивно відтворювали роль та значення жінки в соціальній, економічній, політичній, культурній сферах буття нашого народу. Теоретичні та історичні обгрунтування жіночої проблематики відстали від практичних потреб часу. Це зумовлює необхідність наукового пошуку, нового осмислення національної історії України в контексті світової історії, і зокрема ролі та місця в них української жінки.

Необхідність наукового дослідження теми визначається також домінуванням у суспільних науках патерналістських підходів при висвітленні процесів і явищ суспільного життя, так званої “чоловічої моделі” нашого суспільства з його чоловічими пріоритетами. Таке тлумачення історії обмежує самі наукові дослідження, подає неповну картину історичної реальності, однобоко впливає на формування історичної свідомості. Тому у наукових дослідженнях, як і в політичній діяльності, має панувати гендерний підхід, тобто рівноваги чоловічого і жіночого чинника в суспільних та державотворчих процесах України.

Читати
03 Серпня

Ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР

В статті зроблено спробу визначити основні ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР. Вказано на шляхи соціалізації жінок через правову систему, а саме формування законодавчої бази, що дозволила жінкам стати повноправними членами суспільства, мати доступ до участі в управлінні тощо. Досліджено особливості ідеологічного впливу на процес емансипації та гендерного паритету в суспільстві. Показано зміни в поведінці представниць різних соціальних груп.

Читати
03 Серпня

Женщины в системе государственного управления в СССР в 20-30-х гг. ХХ века

На основе документов и современных научных исследований, рассмотрен процесс становления системы выдвижения женских рабоче-крестьянских кадров на руководящие и ответственные должности в партийном, государственном и хозяйственном аппаратах, как одного из важных направлений советской кадровой политики. Изучены механизмы выдвижение женщин на управленские должности, а также указаны причины мешавшие формированию женского кадрового резерва в 1920-1930-е годы. Показаны социальные, идеологические и моральные аспекты социализации женщин и роль государства, общества и правящей партии в этом процессе. История выдвижения рабочих и крестьян на руководящие и ответственные должности в партийно-государственном и административно-хозяйственном аппаратах получила свое отражение в отечественной исторической литературе, хотя долгое время эта тема не исследовалась специалистами-историками это и составляет актуальность данной работы.

Читати

Останні публікації

Реалізація гендерної політики на Черкащині 2015-2016 рр.

Одним з напрямків державної політики в Україні є гендерна політика. Такий напрям політики є новим для України, але він вже має свою історію становлення. В зв'язку з проголошенням Україною курсу євроінтеграцїї гендерне питання, що є пріоритетним у Євросоюзі, набуло особливого значення в політичних процесах держави. Особливістю формування державної гендерної політики в Україні є те, що вона будується на основі міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною та регулюється національними нормативно-правовими актами щодо рівності між жінками і чоловіками [1, 12].

Стратегія упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір – 2020»

Інтеграція до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, зокрема й за ознакою гендеру. У цьому дусі витримана державна політика країн Європейського Союзу, які проголосили одним із основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу («gender mainstreaming policy») як системну стратегію створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, подолання гендерної асиметрії та нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства (Рада Європи “Стратегія гендерної рівності на 2014-2017 роки” / Council of Europe “Gender Equality Strategy, 2014-2017”). Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває в Україні впровадження в освіту принципів гендерної рівності та недискримінації.

Vorming van de sociale status van de werkende vrouwen in het officiële beleid van de Sovjet Unie

In de Jaren ’20 en ’30 van de vorige eeuw boekte de feministenbeweging in de Sovjet Unie bijzondere successen, die elders in Europa ongehoord waren. Hier was de context ook anders: volgens het Sovjet beleid hoorden vrouwen actieve deelnemers aan het politieke leven en de sociale productie te zijn. De vorming van een nieuw type relatie tussen man en vrouw werd strikt door de overheid gereguleerd.

Теги