Демографічна статистика по Україні та Черкащині

Частка чоловіків у структурі робочої сили в Україні - 62%, жінок - 38% (зменшення розриву між рівнями зайнятості чоловіків і жінок збільшує ріст ВВП в Єврозоні – на 13%, в Японії – на 16%, в США – на 9%).

- Жінки контролюють тільки 5-10% економічних ресурсів у приватному секторі.

- Жінки становлять 38% усіх підприємців, які займаються індивідуальною діяльністю.

- Серед керівників бізнесу в промисловості нараховується лише 2% жінок.

- Заробітна платня жінок у середньому складає 73,7 від заробітної платні чоловіків.

Жінки у науці

Гіпатія Александрійська - створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад длятвизначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.

До проблеми ґендерної сегрегації праці

Проблему ґендерної нерівності науковці досліджують вже досить довгий час, але не зважаючи на це, дана тема не стає менш актуальною, а лише навпаки набуває все більшої популярності як серед науковців, так і серед пересічних громадян.

Сучасні реалії ґендерної нерівності

В останні роки у багатьох країнах світу відбулися істотні зрушення щодо розуміння рівності можливостей чоловіків і жінок та правового забезпечення цієї рівності в суспільстві. Це стосується, перш за все, доступу до політичних, економічних та освітніх ресурсів. Так, однакове ставлення до особи незалежно від статі нині сприймається як невід’ємна складова демократичних перетворень будь-якого суспільства.

Гумор про жінок, владу, гроші на початку ХХ ст.: що змінилось?

Реалізація гендерної політики на Черкащині 2015-2016 рр.

Одним з напрямків державної політики в Україні є гендерна політика. Такий напрям політики є новим для України, але він вже має свою історію становлення. В зв'язку з проголошенням Україною курсу євроінтеграцїї гендерне питання, що є пріоритетним у Євросоюзі, набуло особливого значення в політичних процесах держави. Особливістю формування державної гендерної політики в Україні є те, що вона будується на основі міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною та регулюється національними нормативно-правовими актами щодо рівності між жінками і чоловіками [1, 12].

Стратегія упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір – 2020»

Інтеграція до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усіх соціальних інституцій та процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, зокрема й за ознакою гендеру. У цьому дусі витримана державна політика країн Європейського Союзу, які проголосили одним із основних засобів демократизації суспільства політику гендерного мейнстримінгу («gender mainstreaming policy») як системну стратегію створення рівних можливостей для жінок і чоловіків, подолання гендерної асиметрії та нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства (Рада Європи “Стратегія гендерної рівності на 2014-2017 роки” / Council of Europe “Gender Equality Strategy, 2014-2017”). Саме тому в контексті європейського спрямування розвитку українського суспільства особливої значущості набуває в Україні впровадження в освіту принципів гендерної рівності та недискримінації.

Vorming van de sociale status van de werkende vrouwen in het officiële beleid van de Sovjet Unie

In de Jaren ’20 en ’30 van de vorige eeuw boekte de feministenbeweging in de Sovjet Unie bijzondere successen, die elders in Europa ongehoord waren. Hier was de context ook anders: volgens het Sovjet beleid hoorden vrouwen actieve deelnemers aan het politieke leven en de sociale productie te zijn. De vorming van een nieuw type relatie tussen man en vrouw werd strikt door de overheid gereguleerd.

Выбор партнера на брачных рынках

Gary S. Becker. Assortative Mating in Marriage Markets. In: G.S.Becker. A Treatise on the Family. Cambridge; London: Harvard University Press, 1991, ch.4, p.108–134. © President and Fellows of Harvard College, 1981, 1991 Перевод Б.А.Максименко

Эффективный брачный рынок присваивает всем участникам вмененные доходы или “цены”, которые служат стимулами для вступления в полигамные или моногамные браки*. Вмененные цены используются при заключении брачных союзов между партнерами разного “качест- ва”: некоторые участники рынка выбирают себе партнеров “более низ- кого качества”, поскольку полагают, что партнеры “высокого качества” слишком дороги. Помехи эффективному оцениванию участников воз- никают тогда, когда выигрыш от вступления в брак нельзя легко раз- делить между супругами или когда один из супругов (обычно это муж) имеет больше власти, чем другой. Выкуп за невест, приданое, платежи при разводах и другие трансферты капитала появились отчасти для того, чтобы преодолеть эти помехи. Ниже будет показано, что эффективный брачный рынок обычно приводит к выбору партнера, при котором высококачественные мужчины образуют пары с высококачественными женщинами, а низкокачественные мужчины – с низкокачественными, хотя выбор партнера противоположного качества порой играет важную роль. Эффективный рынок также тяготеет к максимизации совокупного выпуска благ в домашних хозяйствах, так что никто не в состоянии улучшить свой брак, не нанеся ущерба другим.

Гендер у дзеркалі історії та перспективи розвитку гендерних студій в Україні

Останнім часом "Український історичний журнал" почав порушувати проблему сучасного стану вітчизняної історичної науки. У ряді публікацій, вміщених на його шпальтах, автори визнають необхідність критичного засвоєння досвіду західної історіографії у справі розробки національної моделі української історії та інтегрування її у всесвітню. Серед першочергових завдань вітчизняних істориків - оновлення методології історичної науки і запровадження нових міждисциплінарних дослідницьких методик, які синтезують досягнення гуманітарних наук: соціології, психології, демографії, антропології, географії. Свого часу вони були успішно використані істориками "нової історії", започаткованої французькою школою "Анналів".

Саме її представники, поставивши перед собою завдання перетворити історію в основну синтезуючу науку про людину, звернулися до минулого різних соціальних верств і груп та їх вкладу у розвиток соціуму, не залишили поза увагою і "жіночу історію", яка до того часу розвивалася у руслі аматорських студій про роль видатних жінок і не виходила за рамки біографічного напрямку. Причини її появи, а також аналіз теорії і методу стали предметом вивчення російської дослідниці Л.П. Рєпіної.

Гендерна історія (від англійського Gender - стать) розглядається нею і як спадкоємниця "жіночої історії", започаткованої науковими студіями минулого століття, присвяченими жінкам. Історія жінок, становлення якої пройшло кілька етапів, пережила швидку трансформацію - від історії видатних жінок, що мали відверто популярний і нерідко публіцистично-феміністичний характер. Друга стадія жіночих студій (30-50-ті роки) характеризується появою спеціальних досліджень біографічного напрямку. Однак і в цьому випадку жінка розглядалася хоча і в контексті її громадської діяльності і політики, але переважно як декор на фоні чоловіків з описами пікантних подробиць стосунків видатних політиків з жіноцтвом.