Мова
01 Лютого

Гендерний вимір Великої війни: фінал емансипації жіноцтва

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до проявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона, без сумніву, має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Читати
01 Лютого

Жіноча історія і "антропологічний поворот" у гуманітаристиці: міркування щодо завдань і методів

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до виявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона без сумніву має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Читати
01 Лютого

Повсякдення курсисток вищої жіночої школи в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Відмова від тоталітарної спадщини диктату держави в освітньо-виховній сфері, ідеологічної запрограмованості життєвих сценаріїв індивідів та формування засад ринкової економічної моделі сприяли вивільненню духовного потенціалу осо­бистості та створенню умов для її вільної суспіль­ної реалізації. Сучасна соціокультурна парадигма пропонує молодим українкам варіативність їхньо­го життєвого шляху, де, незважаючи на розмаїття індивідуальних рішень, ґрунтовна освіта залиша­ється невід'ємною складовою соціальної реалі­зації. При цьому історичне минуле вищої жіночої школи дає для сьогодення приклад високого рів­ня суспільної активності молоді, націленої на вті­лення своїх різнобічних інтересів та світоглядних установок.

Читати
01 Лютого

Становлення "історії жінок" як наукового напряму на Заході: досягнення і перспективи

В статті проаналізовано становлення жіночих студій як наукового напрямку історіописання на Заході. Основну увагу звернуто на чинники виокремлення історії жінок, процес інституціоналізації наукового напрямку, дискусії науковців щодо дослідницьких завдань і підходів жіночих студій.

Читати
01 Лютого

Критика радикального фемінізму

Соціальні спільноти, які зазнавали різного роду утисків у минулому, виборовши юридичне, економічне, культурне та ін. визнання власної повноцінності, нерідко спекулюють своїм негативним історичним досвідом та, як наслідок, отримують постійні вибачення у вигляді дискримінації представників винуватої сторони. Така обернена дискримінація живить і живиться різними радикальними течіями, які не просто проповідують власні ідеології, а й намагаються нав’язувати їх соціальному цілому.

Читати
01 Лютого

Екофемінізм: соціально-філософський огляд

Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.

Читати
01 Лютого

Как устроен мозг: революционные знания

Подобные изменения в представлении ученых о том, что такое мозг и как он «работает», можно назвать поистине революционными. Дело в том, что долгое время человечеству внушались догмы о том, что наши способности и личные качества навсегда определены статикой мозговых структур. Кроме того, серьезно меняются сейчас и существовавшие ранее теории о завершении формирования мозга к 7 годам. В самом своем основании пошатнулись (и более уже не считаются единственно верными) мнения о коренных различиях мозга мужчин и женщин. В частности, было доказано, что формирование половых поведенческих стереотипов не имеет никакого отношения к физиологическим особенностям строения мозга у представителей разных полов.

Читати
01 Лютого

Женские профессии

Я действительно женщина и действительно работаю; но многого ли стоит мой опыт, трудно сказать. Моя профессия — литература; а в этой профессии трудностей для женщин меньше, чем во всех других, не считая только театра, — я имею в виду специфически женские трудности. Потому что дорога уже раньше была протоптана такими путницами, как Фанни Бэрни, Афра Бен, Гарриет Мартино, Джейн Остен, Джордж Элиот.

Читати

Останні публікації

Гендерний вимір Великої війни: фінал емансипації жіноцтва

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до проявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона, без сумніву, має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Жіноча історія і "антропологічний поворот" у гуманітаристиці: міркування щодо завдань і методів

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до виявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона без сумніву має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Повсякдення курсисток вищої жіночої школи в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Відмова від тоталітарної спадщини диктату держави в освітньо-виховній сфері, ідеологічної запрограмованості життєвих сценаріїв індивідів та формування засад ринкової економічної моделі сприяли вивільненню духовного потенціалу осо­бистості та створенню умов для її вільної суспіль­ної реалізації. Сучасна соціокультурна парадигма пропонує молодим українкам варіативність їхньо­го життєвого шляху, де, незважаючи на розмаїття індивідуальних рішень, ґрунтовна освіта залиша­ється невід'ємною складовою соціальної реалі­зації. При цьому історичне минуле вищої жіночої школи дає для сьогодення приклад високого рів­ня суспільної активності молоді, націленої на вті­лення своїх різнобічних інтересів та світоглядних установок.

Теги