Мова
03 Травня

Шляхи залучення селянок до виробничої сфери в перші роки становлення радянської влади

В сучасній історичній науці активно досліджуються процеси соціального, економічного розвитку, становлення політичної системи СРСР 20-30-х років ХХст. Історики на пострадянському просторі, та й не тільки, намагаються пов’язати тенденційні явища в політичному житті з реальними соціально-економічними відносинами, які мали власні закони розвитку, визначити багатовекторність суспільних відносин, що впливає на формування сучасних концепцій наукових досліджень.

Актуальною для історичної науки залишається сільськогосподарська проблематика, дослідженню якої присвячена левова частка монографій і дисертацій істориків. Вони не ідеалізують соціально-економічних відносин у 1920-х років, виокремлюють суперечливі явища повсякденного життя непманів і суспільства загалом, спростовують усталені в радянській історіографії тлумачення про відбудовний період 1921-1925 років, про своєрідний “непівський ренесанс”. Але помітний певний вакуум стосовно розробки базових питань розвитку промисловості в умовах непу, соціальних аномалій, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, концесій. Фактично сформовано науковий напрямок дослідження аграрних відносин, а решта пріоритетних проблем перебувають на стадії формування нової історіографії. З огляду на це, ми вирішили в якійсь мірі заповнити дану прогалину.

Читати
03 Травня

Теорія та практика гендерних досліджень в сучасній науковій думці

Творення сучасного національного суспільства неможливе поза світовим і європейським співтовариством. А щоб увійти в ці світові структури, необхідно мати якості їхнього рівня, сповідувати їхні принципи та прийняти їхні стандарти.

Вирішення питання рівності між статями є нині одним із ключових у політиці міжнародного та європейського співтовариства та політиці розвинених держав. Творення нового суспільства на принципах справедливості можливе за виваженого підходу до ролі особистостей жінки та чоловіка як рівних у правах, свободах та обов’язках. Саме на таких принципах формується сучасна гендерна політика. Особливості сучасних перетворень в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, практика гендерних відносин розкривають нові форми політичної, економічної та соціальної нерівності.

Читати
03 Травня

Правовий статус працюючих жінок в СРСР: еволюція становлення

У контексті змін, що відбуваються на пострадянському просторі, звернення до питань правового захисту є актуальним як в науковому, так і в практичному відношенні.

У 1920-30-і рр.. жіночий рух розвивався в рамках політики по залученню жінок у суспільне виробництво та політичне життя, через державне регулювання сім'ї та формування нових канонів жіночності. Становлення системи правового захисту жінок та їх залучення в суспільне виробництво стало важливою складовою державного будівництва означеного періоду.

Читати
01 Травня

Повсякдення на вищих жіночих курсах в умовах Першої світової війни

Столітні роковини початку Першої світової війни стимулювали суттєве пожвавлення академічної спільноти: з’явилися нові дослідження, започатковані цікаві видавничі та Інтернет-проекти, відбуваються конференції, присвячені різним аспектам і вимірам війни — від геополітичних контекстів до вузькоспеціалізованих тем. Класичними напрямками студіювання подій Першої світової війни визнані політична, дипломатична, економічна, соціальна і куль­ турна історія. Чималий пласт досліджень у національних історіографіях при­ свячений військовій історії у традиційному її розумінні, що нині доповнюється так званою «новою військовою історією», яка досліджує бойові дії в їх ширших взаємозв’язках із суспільством. Вважаємо, що новітні українські студії історії Першої світової війни мають включати як конструювання національних ідентичностей, культурних репрезентацій війни, так і індивідуальний вимір та суб’єктивізації війни. У цьому контексті звертаємося до з’ясування повсяк­ денного життя слухачок вищих жіночих курсів (далі — ВЖК) під час Великої війни.

Читати
01 Травня

Гендерний вимір Великої війни: фінал емансипації жіноцтва

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до проявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона, без сумніву, має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Читати
01 Травня

Жіноча історія і "антропологічний поворот" у гуманітаристиці: міркування щодо завдань і методів

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до виявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона без сумніву має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Читати
01 Травня

Повсякдення курсисток вищої жіночої школи в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Відмова від тоталітарної спадщини диктату держави в освітньо-виховній сфері, ідеологічної запрограмованості життєвих сценаріїв індивідів та формування засад ринкової економічної моделі сприяли вивільненню духовного потенціалу осо­бистості та створенню умов для її вільної суспіль­ної реалізації. Сучасна соціокультурна парадигма пропонує молодим українкам варіативність їхньо­го життєвого шляху, де, незважаючи на розмаїття індивідуальних рішень, ґрунтовна освіта залиша­ється невід'ємною складовою соціальної реалі­зації. При цьому історичне минуле вищої жіночої школи дає для сьогодення приклад високого рів­ня суспільної активності молоді, націленої на вті­лення своїх різнобічних інтересів та світоглядних установок.

Читати
01 Травня

Становлення "історії жінок" як наукового напряму на Заході: досягнення і перспективи

В статті проаналізовано становлення жіночих студій як наукового напрямку історіописання на Заході. Основну увагу звернуто на чинники виокремлення історії жінок, процес інституціоналізації наукового напрямку, дискусії науковців щодо дослідницьких завдань і підходів жіночих студій.

Читати
01 Травня

Критика радикального фемінізму

Соціальні спільноти, які зазнавали різного роду утисків у минулому, виборовши юридичне, економічне, культурне та ін. визнання власної повноцінності, нерідко спекулюють своїм негативним історичним досвідом та, як наслідок, отримують постійні вибачення у вигляді дискримінації представників винуватої сторони. Така обернена дискримінація живить і живиться різними радикальними течіями, які не просто проповідують власні ідеології, а й намагаються нав’язувати їх соціальному цілому.

Читати
01 Травня

Екофемінізм: соціально-філософський огляд

Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.

Читати

Останні публікації

Шляхи залучення селянок до виробничої сфери в перші роки становлення радянської влади

В сучасній історичній науці активно досліджуються процеси соціального, економічного розвитку, становлення політичної системи СРСР 20-30-х років ХХст. Історики на пострадянському просторі, та й не тільки, намагаються пов’язати тенденційні явища в політичному житті з реальними соціально-економічними відносинами, які мали власні закони розвитку, визначити багатовекторність суспільних відносин, що впливає на формування сучасних концепцій наукових досліджень.

Актуальною для історичної науки залишається сільськогосподарська проблематика, дослідженню якої присвячена левова частка монографій і дисертацій істориків. Вони не ідеалізують соціально-економічних відносин у 1920-х років, виокремлюють суперечливі явища повсякденного життя непманів і суспільства загалом, спростовують усталені в радянській історіографії тлумачення про відбудовний період 1921-1925 років, про своєрідний “непівський ренесанс”. Але помітний певний вакуум стосовно розробки базових питань розвитку промисловості в умовах непу, соціальних аномалій, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, концесій. Фактично сформовано науковий напрямок дослідження аграрних відносин, а решта пріоритетних проблем перебувають на стадії формування нової історіографії. З огляду на це, ми вирішили в якійсь мірі заповнити дану прогалину.

Теорія та практика гендерних досліджень в сучасній науковій думці

Творення сучасного національного суспільства неможливе поза світовим і європейським співтовариством. А щоб увійти в ці світові структури, необхідно мати якості їхнього рівня, сповідувати їхні принципи та прийняти їхні стандарти.

Вирішення питання рівності між статями є нині одним із ключових у політиці міжнародного та європейського співтовариства та політиці розвинених держав. Творення нового суспільства на принципах справедливості можливе за виваженого підходу до ролі особистостей жінки та чоловіка як рівних у правах, свободах та обов’язках. Саме на таких принципах формується сучасна гендерна політика. Особливості сучасних перетворень в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, практика гендерних відносин розкривають нові форми політичної, економічної та соціальної нерівності.

Правовий статус працюючих жінок в СРСР: еволюція становлення

У контексті змін, що відбуваються на пострадянському просторі, звернення до питань правового захисту є актуальним як в науковому, так і в практичному відношенні.

У 1920-30-і рр.. жіночий рух розвивався в рамках політики по залученню жінок у суспільне виробництво та політичне життя, через державне регулювання сім'ї та формування нових канонів жіночності. Становлення системи правового захисту жінок та їх залучення в суспільне виробництво стало важливою складовою державного будівництва означеного періоду.

Теги