Мова
Мова
За статистикою більшість медиків у світі складають жінки – не лише серед лікарів, але й серед молодшого та середнього медичного персоналу. В нашій країні жінки становлять 83% медичних і соціальних працівників.
Нещодавно знайома лікарка-інфекціоністка на моє запитання «Як Ваші справи?» відповіла дуже коротко і дуже стримано «Працюємо». Начебто не відбувається нічого надзвичайного.
Насправді – відбувається. Вже понад пів року весь світ веде запеклу боротьбу з невідомою до цього часу хворобою – коронавірусом COVID-19. Кількість інфікованих обчислюється мільйонами, кількість загиблих – сотнями тисяч. І щойно, здавалося, з’явилися позитивні зміни і деякі країни навіть послабили карантинні заходи, як прийшла друга хвиля епідемії.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтвердила, що пандемія COVID-19 набирає обертів. «Пандемія прискорюється… Світ перейшов до нової і небезпечної фази. Вірус все ще швидко поширюється, він все ще смертельний, і більшість людей все ще вразлива до нього», — сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
COVID-19 спровокував безпрецедентну кризу, яка має катастрофічний вплив на життя, здоров’я, економіку. Це не просто криза світової системи охорони здоров’я, це – глобальна гуманітарна криза. Пандемію вже назвали найбільшим соціально-економічним шоком з часів Другої світової війни.
Не обійшла епідемія стороною і Україну. Виявлено понад 30 тисяч хворих, із них кожен п’ятий за даними МОЗ – медичний працівник. Загалом близько 6 тисяч українських медиків уже захворіли на коронавірусну інфекцію.
В Італії серед усіх людей, у яких підтвердили COVID-19, було 6200 медиків. В Іспанії, за попередніми оцінками, їх близько 6500 – або 12% випадків зараження. У Китаї, за офіційними даними, на початку березня були заражені близько 3300 медичних працівників. Один із британських чиновників охорони здоров’я розповідав BBC, що у деяких районах на лікарняних перебувають до 50% співробітників лікарень.
Це означає, що десь 4-15% підтверджених випадків коронавірусу в світі – це медики.
І це – не несподіванка. Адже саме медичні працівники – лікарі, медичні сестри, санітарки, екіпажі екстреної медичної допомоги, а також працівники соціальних служб постали на передньому краї боротьби з новою недугою. Вони перебувають у тісному контакті з інфікованими людьми і зазнають впливу дуже високих доз вірусу. До того ж вони не можуть піти на карантин або працювати віддалено.
З початком пандемії медики опинилися в зоні найвищого ризику і прийняли на себе перший удар, не маючи на той час ні засобів індивідуального захисту, ні спеціальних тестів, а іноді й просто достатньої кількості медичних масок. Працівники та працівниці медичної сфери й так званих кризових сфер (соціальні працівниці, аптекарки тощо) зіткнулися з додатковими фінансовими витратами. Прикрий факт – 60 % з них були вимушені придбати засоби індивідуального захисту повністю або частково за власний кошт. Зокрема, лише 13,9% жінок, які працюють у медичній сфері, сказали, що вони повністю забезпечені засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками тощо). 59,7% – забезпечені засобами захисту частково, а 26,4% не забезпечені ними взагалі.
Нещодавно знайома лікарка-інфекціоністка на моє запитання «Як Ваші справи?» відповіла дуже коротко і дуже стримано «Працюємо». Начебто не відбувається нічого надзвичайного.
Насправді – відбувається. Вже понад пів року весь світ веде запеклу боротьбу з невідомою до цього часу хворобою – коронавірусом COVID-19. Кількість інфікованих обчислюється мільйонами, кількість загиблих – сотнями тисяч. І щойно, здавалося, з’явилися позитивні зміни і деякі країни навіть послабили карантинні заходи, як прийшла друга хвиля епідемії.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтвердила, що пандемія COVID-19 набирає обертів. «Пандемія прискорюється… Світ перейшов до нової і небезпечної фази. Вірус все ще швидко поширюється, він все ще смертельний, і більшість людей все ще вразлива до нього», — сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
COVID-19 спровокував безпрецедентну кризу, яка має катастрофічний вплив на життя, здоров’я, економіку. Це не просто криза світової системи охорони здоров’я, це – глобальна гуманітарна криза. Пандемію вже назвали найбільшим соціально-економічним шоком з часів Другої світової війни.
Не обійшла епідемія стороною і Україну. Виявлено понад 30 тисяч хворих, із них кожен п’ятий за даними МОЗ – медичний працівник. Загалом близько 6 тисяч українських медиків уже захворіли на коронавірусну інфекцію.
В Італії серед усіх людей, у яких підтвердили COVID-19, було 6200 медиків. В Іспанії, за попередніми оцінками, їх близько 6500 – або 12% випадків зараження. У Китаї, за офіційними даними, на початку березня були заражені близько 3300 медичних працівників. Один із британських чиновників охорони здоров’я розповідав BBC, що у деяких районах на лікарняних перебувають до 50% співробітників лікарень.
Це означає, що десь 4-15% підтверджених випадків коронавірусу в світі – це медики.
І це – не несподіванка. Адже саме медичні працівники – лікарі, медичні сестри, санітарки, екіпажі екстреної медичної допомоги, а також працівники соціальних служб постали на передньому краї боротьби з новою недугою. Вони перебувають у тісному контакті з інфікованими людьми і зазнають впливу дуже високих доз вірусу. До того ж вони не можуть піти на карантин або працювати віддалено.
З початком пандемії медики опинилися в зоні найвищого ризику і прийняли на себе перший удар, не маючи на той час ні засобів індивідуального захисту, ні спеціальних тестів, а іноді й просто достатньої кількості медичних масок. Працівники та працівниці медичної сфери й так званих кризових сфер (соціальні працівниці, аптекарки тощо) зіткнулися з додатковими фінансовими витратами. Прикрий факт – 60 % з них були вимушені придбати засоби індивідуального захисту повністю або частково за власний кошт. Зокрема, лише 13,9% жінок, які працюють у медичній сфері, сказали, що вони повністю забезпечені засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками тощо). 59,7% – забезпечені засобами захисту частково, а 26,4% не забезпечені ними взагалі.