Мова
В інноваціях, пов’язаних з діяльністю сучасного регіонального музею, сьогодні передбачено поєднання традиційної складової з інноваційною. Перед науковцями постає складне завдання – витримати конкуренцію з індустрією розваг, соціальними мережами та наблизити музей до своєї аудиторії.
Студенти ННІ історії і філософії традиційно організовують соціально-орієнтовані проекти, зокрема ті, що проходять у Черкаському обласному художньому музеї.
Мистецькі проекти – творча платформа для здобуття навичок соціальної комунікації та культурного менеджменту.
8 червня 2017 року у Кам᾿янському історико-культурному заповіднику відбулася творча презентація для гостей-черкащан літературно-музична композиція «ПРИЗНАЧЕННЯ МЕТЕЛИКА» присвячена життю і творчості Наталії ДАВИДОВОЇ (уродженої Гудим-Левкович).
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 2 червня презентував Центр аналітичних досліджень «Прагма», до якого увійшли і співробітниці Центру ґендерних досліджень і комунікацій. Інтелектуальний потенціал науковців університету, їх незалежність та професійність повинні служити суспільству, переконані в університеті.
30 травня 2017 року за ініціативи Центру ґендерних досліджень і комунікацій ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл "Жінка в сучасному світі: лідерство, партнерство, самореалізація".
20 травня 2017 року 18.00 у межах європейської щорічної акції «Ніч у музеї» в Черкаському обласному художньому музеї було реалізовано студентський соціально-орієнтований проект «КАРТОННА КОРОБКА - 3», присвячений актуальній соціальній, психологічній, філософській проблемі залежності.
Видання присвячене всім, хто пережив роки нацистської окупації 1941–1944 рр., був примусово вивезений з України до Німеччини, відчув на власній долі тягар воєнної доби.Основу видання становлять спогади жінок, які є цінним джерелом для вивчення і дослідження гендерного аспекту періоду нацистської окупації на Україні.
Прообразом сучасного волонтерського руху були ініціативи української діаспори під час Другої світової. Це історія про чарівну дівчину з Канади, яка завдяки війні стала активісткою українських гуманітарних організацій.
…під час війни Євдокія Данилівна ніколи не плакала. Лише молилася, аби всі діти, – зранені чи скалічені – повернулися додому. І доля виявилася до неї милосердною, адже всі сини вижили в пекельній битві з нацистськими завойовниками й пригорнулися до материнських грудей.
Роль жінки під час війни тривалий час, особливо в радянських реаліях, лишалася на узбіччі офіційних репрезентацій подій та комеморативних практик. Коли ж подібні сюжети й виринали, то звучали в унісон із загальнодержавним каноном подання історії “Великої Вітчизняної війни”