Мова
01 Листопада

Жіноча історія і "антропологічний поворот" у гуманітаристиці: міркування щодо завдань і методів

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до виявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона без сумніву має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Читати
01 Листопада

Повсякдення курсисток вищої жіночої школи в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Відмова від тоталітарної спадщини диктату держави в освітньо-виховній сфері, ідеологічної запрограмованості життєвих сценаріїв індивідів та формування засад ринкової економічної моделі сприяли вивільненню духовного потенціалу осо­бистості та створенню умов для її вільної суспіль­ної реалізації. Сучасна соціокультурна парадигма пропонує молодим українкам варіативність їхньо­го життєвого шляху, де, незважаючи на розмаїття індивідуальних рішень, ґрунтовна освіта залиша­ється невід'ємною складовою соціальної реалі­зації. При цьому історичне минуле вищої жіночої школи дає для сьогодення приклад високого рів­ня суспільної активності молоді, націленої на вті­лення своїх різнобічних інтересів та світоглядних установок.

Читати
01 Листопада

Становлення "історії жінок" як наукового напряму на Заході: досягнення і перспективи

В статті проаналізовано становлення жіночих студій як наукового напрямку історіописання на Заході. Основну увагу звернуто на чинники виокремлення історії жінок, процес інституціоналізації наукового напрямку, дискусії науковців щодо дослідницьких завдань і підходів жіночих студій.

Читати
01 Листопада

Критика радикального фемінізму

Соціальні спільноти, які зазнавали різного роду утисків у минулому, виборовши юридичне, економічне, культурне та ін. визнання власної повноцінності, нерідко спекулюють своїм негативним історичним досвідом та, як наслідок, отримують постійні вибачення у вигляді дискримінації представників винуватої сторони. Така обернена дискримінація живить і живиться різними радикальними течіями, які не просто проповідують власні ідеології, а й намагаються нав’язувати їх соціальному цілому.

Читати
01 Листопада

Екофемінізм: соціально-філософський огляд

Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.

Читати
01 Листопада

Как устроен мозг: революционные знания

Подобные изменения в представлении ученых о том, что такое мозг и как он «работает», можно назвать поистине революционными. Дело в том, что долгое время человечеству внушались догмы о том, что наши способности и личные качества навсегда определены статикой мозговых структур. Кроме того, серьезно меняются сейчас и существовавшие ранее теории о завершении формирования мозга к 7 годам. В самом своем основании пошатнулись (и более уже не считаются единственно верными) мнения о коренных различиях мозга мужчин и женщин. В частности, было доказано, что формирование половых поведенческих стереотипов не имеет никакого отношения к физиологическим особенностям строения мозга у представителей разных полов.

Читати
01 Листопада

Женские профессии

Я действительно женщина и действительно работаю; но многого ли стоит мой опыт, трудно сказать. Моя профессия — литература; а в этой профессии трудностей для женщин меньше, чем во всех других, не считая только театра, — я имею в виду специфически женские трудности. Потому что дорога уже раньше была протоптана такими путницами, как Фанни Бэрни, Афра Бен, Гарриет Мартино, Джейн Остен, Джордж Элиот.

Читати

Останні публікації

Жіноча історія і "антропологічний поворот" у гуманітаристиці: міркування щодо завдань і методів

Прикметною тенденцією сучасної світової історіографії є так званий «антропологічний поворот», в якому закономірно і яскраво втілено зростання інтересу до виявів людської суб’єктивності в минулому і сьогоденні. Жіноча історія може бути представлена як величезне міждисциплінарне поле, що охоплює соціально-економічний, демографічний, культурно-антропологічний, психологічний, інтелектуальний виміри сучасної цивілізації, слугує цілям розвитку міжкультурного діалогу та забезпечує принцип єдності в різноманітті. Вона без сумніву має всі об’єктивні підстави стати вельми важливим стратегічним плацдармом для реалізації проекту «іншої історії», оскільки ретроспективи осягнення жінки в суспільстві виводять учених на більш глобальні теми антропологічної історії.

Повсякдення курсисток вищої жіночої школи в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Відмова від тоталітарної спадщини диктату держави в освітньо-виховній сфері, ідеологічної запрограмованості життєвих сценаріїв індивідів та формування засад ринкової економічної моделі сприяли вивільненню духовного потенціалу осо­бистості та створенню умов для її вільної суспіль­ної реалізації. Сучасна соціокультурна парадигма пропонує молодим українкам варіативність їхньо­го життєвого шляху, де, незважаючи на розмаїття індивідуальних рішень, ґрунтовна освіта залиша­ється невід'ємною складовою соціальної реалі­зації. При цьому історичне минуле вищої жіночої школи дає для сьогодення приклад високого рів­ня суспільної активності молоді, націленої на вті­лення своїх різнобічних інтересів та світоглядних установок.

Становлення "історії жінок" як наукового напряму на Заході: досягнення і перспективи

В статті проаналізовано становлення жіночих студій як наукового напрямку історіописання на Заході. Основну увагу звернуто на чинники виокремлення історії жінок, процес інституціоналізації наукового напрямку, дискусії науковців щодо дослідницьких завдань і підходів жіночих студій.

Теги