Історія

Мета - розповісти про роль звичайних українських жінок, які не намагалися «потрапити в історію», але творили цю історію своїми життями.

Секція гендерних досліджень українського суспільства була створена як структурний підрозділ Наукового товариства істориків-аграрників у 2003-му році і мала на меті акцентувати інтерес громадськості до повсякденного життя української селянки, а також провести ряд досліджень, за допомогою яких зробити жінок видимими в історії української національної культури та ввести жіноцтво як повноцінну (самостійну) соціальну категорію в соціальну історію України.

Сьогодні секція працює за двома напрямками: як громадська організація, відповідно до статуту НТІ-А, та як університетська програма. Викладачами, членами секції, розроблено навчальний курс «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», який читається на старших курсах ЧНУ ім.. Б. Хмельницького. Засаднича ідея його розробки – подолання андроцентричної репрезентації історії українського суспільства та формування гендерної культури сучасної молоді. Пропонований курс має міждисциплінарний характер, оскільки розкриває аспекти, що належать до соціальної історії, культурології, антропології, етнопсихології, історичної демографії, лінгвістики та інш..

Важливим етапом в розвитку гендерних досліджень став новий проект секції, який має на меті сформувати соціальний портрет українки в ХХст., віднайти загублені жіночі долі в буремних подіях нашої історії. Члени секції започаткували збір матеріалів пов'язаних з повсякденним життям жінок центральних областей України, особлива група питальників присвячена темам «Голод», «Війна очима жінки», «Я - людина і громадянка». До проекту долучилася молодь - студенти та й просто небайдужі громадяни, яким болить пам'ять знедолених матерів. Опитування проводиться як за спеціально розробленими запитальниками, так і відтворюється у довільному розповідному форматі. Проект в стадії розробки, але якість та об'єм зібраного матеріалу свідчать про його доцільність. Підтвердженням цього, є створення на базі секції Музею соціальної історії Наддніп­рянської України XIX - XX ст. та діючих тематичних експозицій присвячених духовній, політичній, соціальній історії України, яка подається крізь призму особистісних історій.

Традиційними в роботі секції стали круглі столи, що проводяться державними та громадськими організаціями присвячені проблемам насилля в сім’ї та суспільстві. На яких члени секції виступають з доповідями стосовно захисту прав дітей та жінок. Показовими є широкі контакти з молодіжними обласними об’єднаннями(«Молода Черкащина»та інш.), які сприяють формуванню не лише громадської активності молоді, а й допомагають сформувати сучасні соціостатеві моделі поведінки.

При Науковому товаристві істориків-аграрників діє студентський підрозділ, що є добровільним молодіжним гуртком, який активно співпрацює з секцією та центром гендерних досліджень.

Важливу роль в роботі секції відіграє дослідницька та видавнича діяльність. Серед членів секції науковці, які займаються питаннями, як вітчизняної та зарубіжної історичної науки, так і права, соціології, культурології та інш.. Весь спектр їх уподобань відображено в наукових публікаціях, з якими можна ознайомитись в провідних вітчизняних виданнях, тематиці кандидатських та докторських дисертацій, монографічних виданнях. Останнім доробком членів секції є бібліографічний покажчик «Гендерні студії у фондах наукових бібліотек м. Черкас», перша частина якого вийшла в 2007 році, другу очікуємо в 2012 році. Метою даного видання, в першу чергу, є популяризація гендерних досліджень серед науковців та студентів, а також допомога в підготовці нових матеріалів з гендерної проблематики.

Навчальні курси:

• «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні» ( Земзюліна Н. І.).
• «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект» (Пушонкова О. А.).
• «Соціально-філософські проблеми гендеру і фемінізму» (Шевченко З. В.).

ПОЛОЖЕННЯ

про Центр гендерних досліджень

(з 2015 року Центр гендерних досліджень і комунікацій)

1. Загальні положення

1.1. Центр гендерних досліджень Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі – Центр) – є структурним підрозділом ННІ історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що об’єднує фахівців із гендерної проблематики.

1.2. Діяльність Центру спрямована на виконання наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (МОНМСУ) «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіті» від 10.09.2009 р. № 839, реалізацію державних та регіональних програм, на утвердження гендерної рівності в українському суспільстві.

1.3. У своїй діяльності Центр керується Основним Законом України (Конституцією), законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами МОНМСУ, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом Університету, Положенням про науково-дослідну роботу, наказами ЧНУ ім. Б. Хмельницького та положенням про Центр. 1.4. Центр може мати статус юридичної особи та самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банкових установах, а також печатки з зазначенням свого найменування. Під час організації діяльності Центру не виключається можливість використання печатки та реквізиту ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

1.5. Місце розташування Центру: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка,81, каб. 519А.

2. Мета та завдання діяльності Центру

2.1. Метою діяльності Центру є активна участь у процесі формування та закріплення в світогляді української громадськості сучасних гендерних тенденцій.

2.2. Завдання, включають в себе кілька напрямків роботи:

Перший – інформаційний:

• поширення позитивного вітчизняного і світового досвіду в сфері реалізації ідей гендерної рівності;
• інтеграція гендерного підходу в освіту;
• встановлення гендерної рівності в українському суспільстві;
• надання інформаційної та консультативної допомоги всім бажаючим, щодо підвищення рівня гендерної чутливості;
• створення інформаційних ресурсів (гендерного: порталу, бібліотеки, друкованого видання тощо).

Другий – виховний:

• підвищення рівня гендерної культури студентської молоді;
• запровадження гендерної складової у процесі підготовки майбутніх фахівців із метою підвищення гендерної чутливості та формування професійної готовності до гармонізації гендерних взаємин.

Третій – науково-дослідний:

• розробка наукових та науково-методичних матеріалів, спрямованих на попередження гендерного насильства, гендерної дискримінації та гармонізацію гендерних взаємин у суспільстві;
• проведення наукових досліджень у сфері гендерних відносин, соціалізації та шляхів впровадження гендерної рівності;
• організація та проведення науково-практичних конференцій, наукових семінарів, круглих столів, форумів, дискусій, зустрічей з науковцями, державними та громадськими діячами тощо.

Четвертий – навчальний:

• розробка та впровадження навчальних курсів із гендерної проблематики;
• написання підручників, навчальних та навчально-методичних посібників із даної теми;
• організація та проведення просвітницьких заходів: курсів, інтерактивних семінарів і т. п.

П’ятий – зовнішні зв’язки:

• співпраця з організаціями державної влади на регіональному та місцевому рівнях, представництвами міжнародних організацій та фондів, неурядовими та громадськими організаціями, навчальними закладами всіх ступенів та рівнів акредитації.

3. Напрями роботи

3.1. Науково-дослідна діяльність:

- розробка та впровадження навчальних курсів «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект», «Філософські проблеми гендеру та фемінізму»для студенів-істориків денної та заочної форм навчання: 6.030300. Спеціальність – Історія; Спеціальність –Філософія.

• дослідження гендерної ситуації в окремо взятому колективі, установі, місті, регіоні (виявлення гендерних проблем, рівня гендерної культури та впливу гендерних стереотипів і т. п.);
• організація та проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, тренінгів та семінарів із гендерної проблематики;
• написання і видання наукових та науково-методичних матеріалів по темі;
• організацію науково-дослідних проектів щодо повсякденного життя українського жіноцтва: «Війна очима жінок» та «Соціально-активна Черкащанка» шляхом проведення польових досліджень.

3.2. Навчальна робота:

• Підготовка та видання навчальної літератури (підручників, навчальних та навчально-методичних посібників: курс лекцій, семінарські заняття, самостійна робота, тренувальні тести і. т.п.);
• організація освітньо-педагогічних проектів, які включають в себе координуючу роботу викладача та дослідницькі, комунікативні якості студентів (метод інтерв’ювання).

3.3. Інформаційно-консультативна діяльність:

• проведення консультацій з питань міжстатевого спілкування, гармонізації гендерних взаємин, консультативна допомога в ситуаціях пов’язаних із гендерним насильством;
• організація виставок та інформаційних проектів, проведення конкурсних робіт із гендерної тематики;
• активне використання інтерактивних форм роботи з молоддю (гендерний: туризм та орієнтування, театр, школа гендерної рівності).

3.4. Науково-громадська діяльність:

Співпраця:

• з провідними українськими Гендерними Центрами інших університетів, зокрема, м.м. Києва, Луцька, Полтави, Тернополя, Харкова, Севастополя;
• зарубіжними жіночими організаціями: канадським , американським (США), європейськими та на пострадянському просторі;
• молодіжними місцевими та регіональними організаціями, перш за все, «Молода Черкащина»;
• з педагогічними колективами та учнями Черкаських ЗОШ, районними та сільськими ЗОШ. позашкільними закладами області.

Гуманітарно-виховна робота:

• Організація в стінах ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького заходів, присвячених популяризації серед громади університету та їх рідних традицій та духовних символів українства, зокрема, проведення напередодні святкування Великодня «Тижня української духовності».

4. Структура Центру

Штатний склад працівників визначається реальними можливостями фінансування і відповідно до цього корегується.

Мінімальний штатний склад включає трьох осіб:

• директор;
• заступник директора;
• технічний секретар.

5. Фінансування Центру

Фінансування і матеріальне забезпечення Центру відбувається з різних джерел:

• за рахунок цільового бюджетного фінансування державних і регіональних програм;
• за рахунок цільового фінансування програм і проектів, що фінансуються Програмами розвитку ООН (ПРООН);
• за рахунок цільової спонсорської допомоги юридичних і фізичних осіб України та зарубіжжя;
• за рахунок вітчизняних і зарубіжних грантів;
• з інших джерел, не заборонених законодавством України.

6. Заключні положення

Положення набуває чинності з моменту його затвердження.