Мова
01 Червня

Критика радикального фемінізму

Соціальні спільноти, які зазнавали різного роду утисків у минулому, виборовши юридичне, економічне, культурне та ін. визнання власної повноцінності, нерідко спекулюють своїм негативним історичним досвідом та, як наслідок, отримують постійні вибачення у вигляді дискримінації представників винуватої сторони. Така обернена дискримінація живить і живиться різними радикальними течіями, які не просто проповідують власні ідеології, а й намагаються нав’язувати їх соціальному цілому.

Радикальний фемінізм не є виключенням. Страждаючи на крайнощі (агресивні поширення та демонстрація власних поглядів, несприйняття критики, безкомпромісність, нетерпимість тощо), більшість радикальних феміністських теорій дискредитують напрямки, з яких вони виокремились, знецінюють їх окреслені задачі та поставлені цілі, залишають поза увагою здобутки фемінізму в цілому. В якості прикладу можна навести:

  • мілітантство – войовничий напрямок суфражизму, на думку багатьох дослідників, налаштував громадську думку й уряд проти ідеї надання політичних прав жінкам. В результаті екстремістських дій мілітанток, які хоча і привернули увагу громадськості до проблеми політичного статусу жіноцтва, отримання жінками виборчих прав було відкладено на декілька десятиліть;
  • культурний фемінізм – робить акцент на ірраціональному та інтуїтивному боці життя. Прихильниці цього напрямку підкреслюють різницю між чоловіками та жінками, виділяють суто жіночі якості, як джерело особистої сили, гордості та суспільного оновлення. Базова ідея культурного фемінізму — матріархальний погляд на суспільство, при якому все управління опиняється в руках сильних жінок, які спираються на фемінні цінності, що включають в себе пацифізм, кооперацію, ненасильницьке залагодження конфліктів, гармонійну регуляцію суспільного життя [1]. Однак багато теоретиків фемінізму вважають подібну точку зору такою, що принижує людську гідність, завдає шкоди соціальним змінам та іміджу феміністському рухові. Вони впевнені, що домінування жінок призведе не до здолання пануючого дуалістичного світогляду, але лише виверне вже існуючу систему на виворіт. Підміна патріархату матріархатом не є вирішенням жіночої проблеми;
  • сепаратистський фемінізм – намагається відокремитись від чоловіків фізично, психологічно, духовно, не визнає гетеросексуальних стосунків серед власних представниць і стверджує, що проблеми, які ґрунтуються на сексуальних розбіжностях між чоловіками та жінками неможливо вирішити. Сепаратистські феміністки, як правило, вважають, що чоловіки не можуть робити позитивний внесок у фемінізм, оскільки навіть керуючись добрими намірами, вони все одно відтворюватимуть патріархальну динаміку. Критики даного напрямку фемінізму наголошують на тому, що він підтримує, поглиблює та відтворює ґендерну нерівність, зокрема упереджене ставлення до чоловічої статі, вибудовуючи власну концепцію на статевому есенціалізмі;
  • антипорнографічний фемінізм – страждає на власну ідеологічну замкненість та маніпулятивність суспільною свідомістю, оскільки розглядає порнографію не як соціальне явище, в якому задіяні обидві статі, а як патріархальний інструмент контролю над жіночою сексуальністю.

Наведені приклади свідчать про знаходження радикального фемінізму поза сучасним ґендерним дискурсом. Акцентуючи увагу епатажними теоріями та методами виключно на жіночому питанні, радикальна феміністська філософія власноруч маргіналізує себе.

Література:

1. Филлипс Ч. Томас. Феминизм и семья: историко-социологический анализ [Электронный ресурс] / под ред. А. И. Антонова. — М.: «Грааль», 2002. - 176 с. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/antonov/01.php (дата обращения 17.09.2015 г.). - Название с экрана.

Автор: Шевченко З.В. Критика радикального фемінізму // Політологія, філософія, соціологія: контури міждисциплінарного перетину: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 15-16 жовтня 2015 р.)
Соціальні спільноти, які зазнавали різного роду утисків у минулому, виборовши юридичне, економічне, культурне та ін. визнання власної повноцінності, нерідко спекулюють своїм негативним історичним досвідом та, як наслідок, отримують постійні вибачення у вигляді дискримінації представників винуватої сторони. Така обернена дискримінація живить і живиться різними радикальними течіями, які не просто проповідують власні ідеології, а й намагаються нав’язувати їх соціальному цілому.

Радикальний фемінізм не є виключенням. Страждаючи на крайнощі (агресивні поширення та демонстрація власних поглядів, несприйняття критики, безкомпромісність, нетерпимість тощо), більшість радикальних феміністських теорій дискредитують напрямки, з яких вони виокремились, знецінюють їх окреслені задачі та поставлені цілі, залишають поза увагою здобутки фемінізму в цілому. В якості прикладу можна навести:

  • мілітантство – войовничий напрямок суфражизму, на думку багатьох дослідників, налаштував громадську думку й уряд проти ідеї надання політичних прав жінкам. В результаті екстремістських дій мілітанток, які хоча і привернули увагу громадськості до проблеми політичного статусу жіноцтва, отримання жінками виборчих прав було відкладено на декілька десятиліть;
  • культурний фемінізм – робить акцент на ірраціональному та інтуїтивному боці життя. Прихильниці цього напрямку підкреслюють різницю між чоловіками та жінками, виділяють суто жіночі якості, як джерело особистої сили, гордості та суспільного оновлення. Базова ідея культурного фемінізму — матріархальний погляд на суспільство, при якому все управління опиняється в руках сильних жінок, які спираються на фемінні цінності, що включають в себе пацифізм, кооперацію, ненасильницьке залагодження конфліктів, гармонійну регуляцію суспільного життя [1]. Однак багато теоретиків фемінізму вважають подібну точку зору такою, що принижує людську гідність, завдає шкоди соціальним змінам та іміджу феміністському рухові. Вони впевнені, що домінування жінок призведе не до здолання пануючого дуалістичного світогляду, але лише виверне вже існуючу систему на виворіт. Підміна патріархату матріархатом не є вирішенням жіночої проблеми;
  • сепаратистський фемінізм – намагається відокремитись від чоловіків фізично, психологічно, духовно, не визнає гетеросексуальних стосунків серед власних представниць і стверджує, що проблеми, які ґрунтуються на сексуальних розбіжностях між чоловіками та жінками неможливо вирішити. Сепаратистські феміністки, як правило, вважають, що чоловіки не можуть робити позитивний внесок у фемінізм, оскільки навіть керуючись добрими намірами, вони все одно відтворюватимуть патріархальну динаміку. Критики даного напрямку фемінізму наголошують на тому, що він підтримує, поглиблює та відтворює ґендерну нерівність, зокрема упереджене ставлення до чоловічої статі, вибудовуючи власну концепцію на статевому есенціалізмі;
  • антипорнографічний фемінізм – страждає на власну ідеологічну замкненість та маніпулятивність суспільною свідомістю, оскільки розглядає порнографію не як соціальне явище, в якому задіяні обидві статі, а як патріархальний інструмент контролю над жіночою сексуальністю.

Наведені приклади свідчать про знаходження радикального фемінізму поза сучасним ґендерним дискурсом. Акцентуючи увагу епатажними теоріями та методами виключно на жіночому питанні, радикальна феміністська філософія власноруч маргіналізує себе.

Література:

1. Филлипс Ч. Томас. Феминизм и семья: историко-социологический анализ [Электронный ресурс] / под ред. А. И. Антонова. — М.: «Грааль», 2002. - 176 с. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/antonov/01.php (дата обращения 17.09.2015 г.). - Название с экрана.

" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">

Останні публікації

Женские профессии

Я действительно женщина и действительно работаю; но многого ли стоит мой опыт, трудно сказать. Моя профессия — литература; а в этой профессии трудностей для женщин меньше, чем во всех других, не считая только театра, — я имею в виду специфически женские трудности. Потому что дорога уже раньше была протоптана такими путницами, как Фанни Бэрни, Афра Бен, Гарриет Мартино, Джейн Остен, Джордж Элиот.

Автор: Вирджиния Вулф
Как устроен мозг: революционные знания

Подобные изменения в представлении ученых о том, что такое мозг и как он «работает», можно назвать поистине революционными. Дело в том, что долгое время человечеству внушались догмы о том, что наши способности и личные качества навсегда определены статикой мозговых структур. Кроме того, серьезно меняются сейчас и существовавшие ранее теории о завершении формирования мозга к 7 годам. В самом своем основании пошатнулись (и более уже не считаются единственно верными) мнения о коренных различиях мозга мужчин и женщин. В частности, было доказано, что формирование половых поведенческих стереотипов не имеет никакого отношения к физиологическим особенностям строения мозга у представителей разных полов.

Автор: Катрин Видаль — нейробиолог, директор по научным исследованиям Института Пастера, кавалер ордена Почетного легиона.
Екофемінізм: соціально-філософський огляд

Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.

Автор: Шевченко З.В. Екофемінізм: соціально-філософський огляд // Актуальні проблеми філософії та соціології . – Випуск 4. – Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2015. – С. 166 – 171.

Теги