Мова
Мова
Столітні роковини початку Першої світової війни стимулювали суттєве пожвавлення академічної спільноти: з’явилися нові дослідження, започатковані цікаві видавничі та Інтернет-проекти, відбуваються конференції, присвячені різним аспектам і вимірам війни — від геополітичних контекстів до вузькоспеціалізованих тем. Класичними напрямками студіювання подій Першої світової війни визнані політична, дипломатична, економічна, соціальна і куль турна історія. Чималий пласт досліджень у національних історіографіях при свячений військовій історії у традиційному її розумінні, що нині доповнюється так званою «новою військовою історією», яка досліджує бойові дії в їх ширших взаємозв’язках із суспільством. Вважаємо, що новітні українські студії історії Першої світової війни мають включати як конструювання національних ідентичностей, культурних репрезентацій війни, так і індивідуальний вимір та суб’єктивізації війни. У цьому контексті звертаємося до з’ясування повсяк денного життя слухачок вищих жіночих курсів (далі — ВЖК) під час Великої війни.
Я действительно женщина и действительно работаю; но многого ли стоит мой опыт, трудно сказать. Моя профессия — литература; а в этой профессии трудностей для женщин меньше, чем во всех других, не считая только театра, — я имею в виду специфически женские трудности. Потому что дорога уже раньше была протоптана такими путницами, как Фанни Бэрни, Афра Бен, Гарриет Мартино, Джейн Остен, Джордж Элиот.
Подобные изменения в представлении ученых о том, что такое мозг и как он «работает», можно назвать поистине революционными. Дело в том, что долгое время человечеству внушались догмы о том, что наши способности и личные качества навсегда определены статикой мозговых структур. Кроме того, серьезно меняются сейчас и существовавшие ранее теории о завершении формирования мозга к 7 годам. В самом своем основании пошатнулись (и более уже не считаются единственно верными) мнения о коренных различиях мозга мужчин и женщин. В частности, было доказано, что формирование половых поведенческих стереотипов не имеет никакого отношения к физиологическим особенностям строения мозга у представителей разных полов.
Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.