Мова
Мова
Тищенко Валерія
ДО ПРОБЛЕМИ ҐЕНДЕРНОЇ СЕГРЕГАЦІЇ ПРАЦІ
Проблему ґендерної нерівності науковці досліджують вже досить довгий час, але не зважаючи на це, дана тема не стає менш актуальною, а лише навпаки набуває все більшої популярності як серед науковців, так і серед пересічних громадян.
Найбільш яскраве вираження ґендерна несправедливість набуває у сфері трудових відносин, оскільки соціальні норми поведінки у професійній/посадовій ієрархії «продукуються окремо» для чоловіків та жінок.
За даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 року чисельність населення складає – 42 414 900 осіб. Жіноче населення складає 22,9 млн., а чоловіче – 19,6 млн. осіб. На 2016 рік рівень економічно активного населення складав: 66,5 % жінки та 76,7 % чоловіки. Тоді як рівень економічно неактивного населення на той самий рік становив 33,5 % у жінок, та 23,3 % у чоловіків.
З огляду на дану статистичну звітність можна одразу побачити дискримінаційний характер українського ринку працевлаштування щодо праці жінок.
Також важливо відмітити, що у 2017 році, ґендерний рівень безробіття в Україні становив значно вищий показник ніж в країнах ЄС. Так, за даними Єврокомстату, рівень чоловічого безробіття становив 8,6%, а жіночого – 9%.
Рівні середньомісячної заробітної плати чоловіків та жінок станом на 2016 рік істотно відрізняються: у чоловіків – 6001,00 грн., у жінок – 4480,00 грн. (тобто жіноча заробітна плата в Україні на 25% менша за чоловічу).
Основним фактором, що визначає дану різницю, виступає поділ на категорії за посадами для представників обох статей. Диспропорції в посадовій ієрархії викликані явищем ґендерної професійної сегрегації й істотно впливають на рівні заробітної плати жінок та чоловіків.
Ґендерна сегрегація праці – це нерівномірне розподілення чоловіків і жінок у економіці, через що в окремих професіях чи окремих економічних галузях переважають чоловіки або жінки. Ґендерна сегрегація праці може бути вертикальною та горизонтальною [5, 67].
Горизонтальна сегрегація описує розподіл чоловіків і жінок за професіями та видами діяльності.
Вертикальна сегрегація – це розподіл обох статей по східцях посадової ієрархії в рамках однієї професії. Даний вид сегрегації прийнято, ще називати, «Скляна стеля» (glass ceiling). «Скляна стеля» — термін американського менеджменту, що описує невидимий та формально ніяк не визначений бар’єр, який обмежує просування жінки, службовими сходинками [3, с. 69].
Так, за даними Держкомстату станом на 2015 рік, на керівні посади вищого рівня обіймають 40% жінок, тоді як серед професіоналів та фахівців жінки переважають.
Модифікацією моделі «скляної стелі» є модель «скляної стелі та скляних стін».
«Скляні стіни» — це горизонтальна ґендерна сегрегація праці, коли жінки мають менший доступ до професій і видів діяльності, які забезпечують надалі значне вертикальне кар’єрне зростання. «Скляні стіни» сприяють концентрації жінок у тих галузях, які є менш дохідними, надають менший доступ до фінансових і економічних ресурсів, і тому забезпечують менший доступ у владні структури.
Так, у сфері культури, охорони здоров’я або соціального забезпечення, є менші перспективи кар’єрного зросту, ніж в управлінській та фінансовій галузях. Тому за наявності «скляних стін» обмеженість вертикального просування вже визначена вибором професійної сфери діяльності [5, 182].
Наприклад, бухгалтерський облік – сфера, де найбільше представлені жінки, однак із бухгалтерів дуже рідко виростають топ-менеджери.
У рамках дослідження резюме, розміщених на одному із кадрових порталів України (Work.ua) умовно «чоловічими» професійними сферами можна назвати: «безпека» (лише, 4% жінок), «автомобільний бізнес» (9% жінок), «видобуток сировини» (9% жінок).
Найменш ґендерно деференційованими є такі професійні сфери, як: страхування, банківська сфера та юриспруденція. Частки жінок і чоловіків, які працюють у цих сферах, є приблизно рівними.
Зі «скляною стелею» тісно пов’язане явище «липкої підлоги». «Липка підлога» — термін, який означає, що жінки порівняно з чоловіками довше затримуються на початкових позиціях у службовій ієрархії. Чоловіки на ранніх стадіях кар’єри швидше просуваються на наступні щаблі службової драбини, у той час як молоді жінки подовгу затримуються на початкових етапах професійного шляху. Більш швидкий кар’єрний старт чоловіків згодом забезпечує їм формування необхідного професійного та управлінського досвіду, і, таким чином, дозволяє їм обігнати жінок у занятті вищих керівних посад, тобто призводить до ситуації «скляної стелі» [4, 85].
Отже, враховуючи різноманітний характер бар’єрів для кар’єрного зростання жінок, можна виділити три основні чинники формування вертикальної ґендерної сегрегації: перешкоди в кар’єрному просуванні жінок, відмінності в побудові кар’єри у жінок та чоловіків, дискримінація жінок при прийнятті на роботу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лободинська О. М. Гендерні аспекти працевлаштування випускників ВНЗ (на прикладі західного регіону України) : дис. канд. соціол. наук : 22.00.04 / О. М. Лободинська. – К., 2009.
2. Бабкин А. С. Гендерная сегрегация на российском рынке труда и ее социально - экономические последствия для мужчин / А. С. Бабкин. – Режим доступа : http:// lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_ 2007/24/antbabkin@yandex.ru.doc.pdf
3. Возьний К. Гендерні аспекти зайнятості українські реалії і світовий досвід / К. Возьний // Вісник ТНЕУ. – 2009. – №1. – С. 69–90.
4. Ильиных С.А. Гендерный фактор в карьере: «стеклянный потолок» и/или топ-менеджмент // Materiály X mezinarodní vědecko-praktiká conference. «Efektivní nastroye moderních věd – 2014» / Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o, 2014. Díl 22. Psychologie a socjologie. – С.84–91.
5. Словник ґендерних термінів / Укладач З. В. Шевченко. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. – 336 с.
ДО ПРОБЛЕМИ ҐЕНДЕРНОЇ СЕГРЕГАЦІЇ ПРАЦІ
Проблему ґендерної нерівності науковці досліджують вже досить довгий час, але не зважаючи на це, дана тема не стає менш актуальною, а лише навпаки набуває все більшої популярності як серед науковців, так і серед пересічних громадян.
Найбільш яскраве вираження ґендерна несправедливість набуває у сфері трудових відносин, оскільки соціальні норми поведінки у професійній/посадовій ієрархії «продукуються окремо» для чоловіків та жінок.
За даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 року чисельність населення складає – 42 414 900 осіб. Жіноче населення складає 22,9 млн., а чоловіче – 19,6 млн. осіб. На 2016 рік рівень економічно активного населення складав: 66,5 % жінки та 76,7 % чоловіки. Тоді як рівень економічно неактивного населення на той самий рік становив 33,5 % у жінок, та 23,3 % у чоловіків.
З огляду на дану статистичну звітність можна одразу побачити дискримінаційний характер українського ринку працевлаштування щодо праці жінок.
Також важливо відмітити, що у 2017 році, ґендерний рівень безробіття в Україні становив значно вищий показник ніж в країнах ЄС. Так, за даними Єврокомстату, рівень чоловічого безробіття становив 8,6%, а жіночого – 9%.
Рівні середньомісячної заробітної плати чоловіків та жінок станом на 2016 рік істотно відрізняються: у чоловіків – 6001,00 грн., у жінок – 4480,00 грн. (тобто жіноча заробітна плата в Україні на 25% менша за чоловічу).
Основним фактором, що визначає дану різницю, виступає поділ на категорії за посадами для представників обох статей. Диспропорції в посадовій ієрархії викликані явищем ґендерної професійної сегрегації й істотно впливають на рівні заробітної плати жінок та чоловіків.
Ґендерна сегрегація праці – це нерівномірне розподілення чоловіків і жінок у економіці, через що в окремих професіях чи окремих економічних галузях переважають чоловіки або жінки. Ґендерна сегрегація праці може бути вертикальною та горизонтальною [5, 67].
Горизонтальна сегрегація описує розподіл чоловіків і жінок за професіями та видами діяльності.
Вертикальна сегрегація – це розподіл обох статей по східцях посадової ієрархії в рамках однієї професії. Даний вид сегрегації прийнято, ще називати, «Скляна стеля» (glass ceiling). «Скляна стеля» — термін американського менеджменту, що описує невидимий та формально ніяк не визначений бар’єр, який обмежує просування жінки, службовими сходинками [3, с. 69].
Так, за даними Держкомстату станом на 2015 рік, на керівні посади вищого рівня обіймають 40% жінок, тоді як серед професіоналів та фахівців жінки переважають.
Модифікацією моделі «скляної стелі» є модель «скляної стелі та скляних стін».
«Скляні стіни» — це горизонтальна ґендерна сегрегація праці, коли жінки мають менший доступ до професій і видів діяльності, які забезпечують надалі значне вертикальне кар’єрне зростання. «Скляні стіни» сприяють концентрації жінок у тих галузях, які є менш дохідними, надають менший доступ до фінансових і економічних ресурсів, і тому забезпечують менший доступ у владні структури.
Так, у сфері культури, охорони здоров’я або соціального забезпечення, є менші перспективи кар’єрного зросту, ніж в управлінській та фінансовій галузях. Тому за наявності «скляних стін» обмеженість вертикального просування вже визначена вибором професійної сфери діяльності [5, 182].
Наприклад, бухгалтерський облік – сфера, де найбільше представлені жінки, однак із бухгалтерів дуже рідко виростають топ-менеджери.
У рамках дослідження резюме, розміщених на одному із кадрових порталів України (Work.ua) умовно «чоловічими» професійними сферами можна назвати: «безпека» (лише, 4% жінок), «автомобільний бізнес» (9% жінок), «видобуток сировини» (9% жінок).
Найменш ґендерно деференційованими є такі професійні сфери, як: страхування, банківська сфера та юриспруденція. Частки жінок і чоловіків, які працюють у цих сферах, є приблизно рівними.
Зі «скляною стелею» тісно пов’язане явище «липкої підлоги». «Липка підлога» — термін, який означає, що жінки порівняно з чоловіками довше затримуються на початкових позиціях у службовій ієрархії. Чоловіки на ранніх стадіях кар’єри швидше просуваються на наступні щаблі службової драбини, у той час як молоді жінки подовгу затримуються на початкових етапах професійного шляху. Більш швидкий кар’єрний старт чоловіків згодом забезпечує їм формування необхідного професійного та управлінського досвіду, і, таким чином, дозволяє їм обігнати жінок у занятті вищих керівних посад, тобто призводить до ситуації «скляної стелі» [4, 85].
Отже, враховуючи різноманітний характер бар’єрів для кар’єрного зростання жінок, можна виділити три основні чинники формування вертикальної ґендерної сегрегації: перешкоди в кар’єрному просуванні жінок, відмінності в побудові кар’єри у жінок та чоловіків, дискримінація жінок при прийнятті на роботу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лободинська О. М. Гендерні аспекти працевлаштування випускників ВНЗ (на прикладі західного регіону України) : дис. канд. соціол. наук : 22.00.04 / О. М. Лободинська. – К., 2009.
2. Бабкин А. С. Гендерная сегрегация на российском рынке труда и ее социально - экономические последствия для мужчин / А. С. Бабкин. – Режим доступа : http:// lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_ 2007/24/antbabkin@yandex.ru.doc.pdf
3. Возьний К. Гендерні аспекти зайнятості українські реалії і світовий досвід / К. Возьний // Вісник ТНЕУ. – 2009. – №1. – С. 69–90.
4. Ильиных С.А. Гендерный фактор в карьере: «стеклянный потолок» и/или топ-менеджмент // Materiály X mezinarodní vědecko-praktiká conference. «Efektivní nastroye moderních věd – 2014» / Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o, 2014. Díl 22. Psychologie a socjologie. – С.84–91.
5. Словник ґендерних термінів / Укладач З. В. Шевченко. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. – 336 с.
" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">
Я действительно женщина и действительно работаю; но многого ли стоит мой опыт, трудно сказать. Моя профессия — литература; а в этой профессии трудностей для женщин меньше, чем во всех других, не считая только театра, — я имею в виду специфически женские трудности. Потому что дорога уже раньше была протоптана такими путницами, как Фанни Бэрни, Афра Бен, Гарриет Мартино, Джейн Остен, Джордж Элиот.
Подобные изменения в представлении ученых о том, что такое мозг и как он «работает», можно назвать поистине революционными. Дело в том, что долгое время человечеству внушались догмы о том, что наши способности и личные качества навсегда определены статикой мозговых структур. Кроме того, серьезно меняются сейчас и существовавшие ранее теории о завершении формирования мозга к 7 годам. В самом своем основании пошатнулись (и более уже не считаются единственно верными) мнения о коренных различиях мозга мужчин и женщин. В частности, было доказано, что формирование половых поведенческих стереотипов не имеет никакого отношения к физиологическим особенностям строения мозга у представителей разных полов.
Порушення екофеміністської тематики не є відкриттям ані для феміністського дискурсу сучасної західної філософії, ані для феміністської думки пострадянського простору. Однак сам по собі екофемінізм є досить новим об'єктом аналізу для вітчизняної соціальної філософії, який звертає на себе увагу тим, що формує уявлення не тільки про традиції, але і тенденції, перспективи розвитку сучасної (на сьогоднішній день в переважній мірі західної) цивілізації і культури.