Ігор Шкарупа "Золота осінь"

ПРОЕКТ

від центру гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім.Б.Хмельницького

«Мистецька палітра Черкащини»

ІГОР ШКАРУПА

«Золота осінь»

(Білявська Яна, ЧНУ ім. Б.Хмельницького)

Написати гарну картину складно, адже це потребує багато часу, коштів, фізичної витривалості, моральної підготовки та, головне, таланту. Але коли створювати витвір мистецтва доводиться не руками, а зубами, отримати бажаний результат стає складніше. Проте це аніскілечки не бентежить 43-річного черкащанина Ігоря Шкарупу, який вже 2 роки займається творчістю у такий оригінальний спосіб. За цей час близько ста масляних картин художник написав зубами. А все через хворобу, внаслідок якої відмовили руки.

Пухлина з’явилася через травму хребта, яку отримав під час служби в армії.

Коли тільки робив перші спроби у написанні картин, то нічого не виходило, зізнається Ігор. Через невдачі відпадало бажання вчитися та навіть на певний час закинув малювання. А потім все-таки вирішив продовжити.

Ігор малює природу. Раніше його надихало море, а зараз частіше малює колоритну українську природу із старенькими хатинками і церквами. Хоча часто настрій художника залежить від погоди. Ігор розповів, що коли настає осінь, хочеться зобразити саме цю пору року, зиму хочеться малювати взимку.

Натхнення художник черпає з Інтернету. Відшукує картинки, які подобаються, вивчає і компонує їх, додає щось своє і врешті-решт виходить неповторна картина. Один витвір мистецтва художник створює за півмісяця. Хоча раніше писав одну картину за 3 дні, але при цьому сидячи за роботою з ранку до вечора.

Виставок у Ігоря Шкарупи не було - цим треба займатися спеціально, а він ніколи не афішує свій незвичайний талант, навіть не всі сусіди знають, що він так малює. Малюнки та картини дарує друзям, іноді їх купують. А рідні підтримують його і пишаються талантом. Його живопис - це порятунок в хворобі, його боротьба.

Зважаючи на те, що зараз осінь, хотілося б описати його осінній пейзаж. Картина назви немає.

Даний пейзаж зображає саму ліричну з часів року. "Унылая пора! очей очарованье! Приятна мне твоя прощальная краса" - так сказав про золоту осені Олександр Сергійович Пушкін. Напевно, саме ці слова повторював про себе Ігор Шкарупа, працюючи над своїм осіннім пейзажем. Художник сприймає осінь, перш за все як свято фарб, як прощання з літом. Пейзаж цей не навіює сумних думок про те, що скоро прийде зима. Адже у природі все однаково прекрасно, і кожна пора року має свою неповторну красу.

Дивлячись на картину, глядач мимоволі проникає в глибоке почуття любові до рідної природи, яка дарує нам незабутні хвилини високого задоволення прекрасним. Неймовірне поєднання вогненно-золотистого і багряного кольорів на картині заворожує погляд. На картині зображений березовий ліс, опадаюче листя, яке осінь прикрасила в різні яскраві і приємні для ока фарби. Художник дає нам можливість відчути красу життя, принадність осені в повній її силі, в золотому сяйві тихого сонячного дня.

На передньому плані зображене опале листя, видно і те, що незабаром до цього був дощ, особисто мені відчувається легкий запах мокрого пожовклого листя, далі намальована лавка, хоч вона і зображена в центрі, проте великого акценту автор на ній не робив, всю увагу привертають жовто-багряні дерева, листя які умиротворено переливаються як золото в сонячному світлі, та стрункі берізки на задньому плані. Береза - дуже мальовниче дерево. Автор даної картини, як і багато інших художників, любив берези, часто зображав їх в своїх пейзажах. Під красунями - берізками пожухла руда травичка утворила різнобарвний килим.

Золота осінь - це справжнісіньке «бабине» літо, повне фарб, світла і тепла. Недарма цю пору прийнято вважати дуже ліричною порою року.

Всі поети, письменники, та й взагалі творчі люди дуже любили і продовжують любити цей час. Золота осінь створює романтичний настрій, з легким і світлим смутком. Ігорь Шкарупа, звичайно ж, зміг відчути і зрозуміти цю надзвичайну пору. Більш того, йому вдалося написати картину так, щоб і глядач зміг зрозуміти його настрій, натхненний романтикою теплого осіннього дня. При цьому на серці виникає ніжна радість, і навіть швидке настання зими і холодів не затьмарює цього настрою.