Засідання круглого столу «100 років. Олександр Богомазов у Золотоноші»

У Черкаському обласному художньому музеї відбулося засідання круглого столу «100 років. Олександр Богомазов у Золотоноші» .

27 квітня 2017 року студенти ННІ історії і філософії, ННІ економіки і права, ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва ЧНУ ім. Б.Хмельницького (Максимов Нікіта, Михайленко Юлія, Дмитренко Володимир, Петро Горбенко, Мірошніченко Вікторія, Стороженко Владислав, Дерев᾿янко Олександра, Півень Оксана, Сатанівська Настя, Ходорковська Софія, Квітка Яна та ін.) відвідали засідання круглого столу «100 років. Олександр Богомазов у Золотоноші», присвячене усвідомленню культуротворчої ролі спадщини відомого українського художника та теоретика мистецтва. По результатах засідання було підготовлено наукові есе, присвячені творчості Богомазова та його відносинам зі своєю дружиною і музою Вандою Монастирською.

2017 рік… сьогодні не лише відроджуються та повертаються у лоно рідної культури славні імена, які визначали культурну атмосферу свого часу, а відбувається усвідомлення того революційного парадигмального зламу ХІХ-ХХ століття, що визначив тотальну переоцінку цінностей, той вектор цивілізаційного розвитку, наслідки якого ми сьогодні відчуваємо.

О. Архипенко, К. Малевич, М. Бойчук, І. Падалка, Д. Бурлюк, А. Петрицький, В. Єрмилов, О. Екстер, О. Грищенко, К. Редько та ін. свого часу визначали мистецьку атмосферу не лише України, але й Європи та США.

До цієї плеяди діячів української культури долучаємо також Олександра Богомазова (1880-1930), постать якого завжди подавалася в антуражі імен художників, що визначали магістральну лінію розвитку соцреалізму.

Сьогодні його твори експонуються в музеях і приватних колекціях Лондона, Нью-Йорка, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско та інших міст. Він був теоретиком мистецтва, педагогом, поетом. Філософія праці «Живопис і елементи» є універсальною. Спадщині художника присвячені монографії і статті А. Накова і В. Маркаде (Франція), Б. Стипанчича і Т. Миловача (Югославія), Я. Мудрак I М. Мюллера (США).

Дмитро Горбачов один із українських мистецтвознавців та публіцистів, який ще за часів радянської влади намагався виявити справжню значимість доробку художника, відродити його неповторну і самобутню творчість, наголосити на його значенні у формуванні європейського авангарду.

Він – один з запрошених гостей, з яким ми мали можливість поспілкуватися у стінах Черкаського обласного художнього музею у форматі круглого столу.

Захід розпочала директор Черкаського обласного художнього музею Ольга Гладун з привітального слова та подяки учасникам заходу та його організатору пані Наталі Новорковій.

26 квітня Дмитро Горбачов у Золотоноші (у Будинку школяра) розповідав про період перебування Богомазова у Золотоноші, його педагогічну діяльність та відносини з Вандою Монастирською (у 1917-18-у роках О.Богомазов викладав у Золотоноші в комерційному училищі).

27 квітня Дмитро Горбачов висвітлив діяльність українського художника крізь культуру початку ХХ ст., розкрив складну атмосферу тогочасної доби, невідомі факти відносин художника з радянською владою.

Тетяна Філевська, арт-менеджер, культуролог, відома дослідниця творчості Казимира Малевича, упорядниця книжки «Казимир Малевич. Київський період 1928–1930» (2016), яка буде мати перевидання «Казимир Великий, або Малевич селянський». Її доповідь як раз і була присвячена цій книзі, взагалі феномену авангардного мистецтва. Відома теза Тетяни з інтерв᾿ю: «Авангард – одна з найкращих альтернатив шароварно-гопачному проектові української культури» – пояснює культуротворчу роль досліджень авангардного мистецтва взагалі. На думку дослідниці, травма, пов’язана з пам’яттю про авангард, потребує часу на лікування. Необхідно заповнювати лакуну незнання, яка утворилася.

Катерина Лебедєва, українська письменниця, журналістка, мистецтвознавиця, видавець, зосередила увагу на історії українського мистецтва в інтернет-ресурсі «Бібліотека українського мистецтва» – uartlib.org, на історії заснування цього ресурсу, та на відомих іменах українських митців, презентованих у бібліотеці.

Федір Александрович – фундатор та керівник Мистецького центру ім. Д. Лідера, викладач кафедри сценографії НАОМА, художник, режисер кіно, поет. Його виступ було присвячено сучасному українському мистецтву та необхідності вивчення сучасності крізь призму історії. О. Богомазов кидає виклик художникам і глядачам, які не бажали визнавати закони революційного розвитку образотворчості, гостро критикували нове мистецтво, проте його ідеї актуальні і для сучасних контекстів розвитку мистецтва. До речі, Федір – автор ідеї про розслідування причин чорнобильської трагедії та художник фільму «Російський дятел» режисера Чеда Граці (представлений від Великої Британії, фільм отримав І приз на фестивалі «Санденс» у США).

Під час круглого столу черкаські мистецтвознавці та культурологи мали можливість поспілкуватися з гостями, уточнити вузькопрофесійні питання й актуалізувати загальнофілософські контексти творчості українських авангардистів.

Так, Олександра Теліженко, заслужений художник України, зосередила увагу на розумінні майстром процесів формоутворення, генезису художньої форми та втіленні цих принципів у живописних творах, в основі яких – філософія космізму та естетика символізму.

Іван Колісник, художник, акцентував проблему вивчення традицій та практик, які засвоїв Олександр Богомазов у тогочасному культурному середовищі, продовження справи відродження забутих імен перших авангардистів, наприклад, Піскорського Костянтина.

Людмила Шилімова-Гадзенко, художник, актуалізувала погляд на О.Богомазова у межах художніх практик соцреалізму.

Оксана Пушонкова, старший науковий співробітник музею, доцент, кандидат філософських наук, запропонувала розглянути О.Богомазова як одного з учасників процесу «переоцінки цінностей» зламу ХІХ-ХХ ст., виходячи з унікального значення його теоретичної роботи «Живопис і елементи», в якій він певною мірою випередив здобутки семіотики ХХ ст. (У.Еко, Ю.Лотман)

Ольга Подосьонова, головний зберігач фондів музею, звернула увагу присутніх на цінність ідей О.Богомазова стосовно історичної реконструкції зміни відносин між зображенням і об᾿єктом, а також сприйняття цих відносин глядачем.

Олександр Богомазов для іноземних мистецтвознавців зараз вважається найбільшим українським брендом. Пропонуємо ознайомитись з рефлексією творчості О.Богомазова у лекції Джеймса Баттервіка (Електронний ресурс: ) та з текстовим варіантом Львівської лекції Дмитра Горбачова (Електронний ресурс: https://zbruc.eu/node/50026)

Оксана Пушонкова