Мова
Мова
У ЧНУ ім. Б. Хмельницького 12 грудня 2017 року відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Гендерна ідентичність: між традиційністю та постсучасністю», організатором якої виступив Центр гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
У програмі конференції зазначено більше ніж 50 актуальних тем, які презентують різні аспекти гендерної проблематики, що свідчить по міждисциплінарність та крос-секторальність сучасних гендерних досліджень за такими напрямами:
1.Формування парадигми гендерних досліджень в українському суспільстві.
2. Історичні контексти гендерної ідентичності.
3.Моделі гендерних відносин: біологічний детермінізм та соціокультурний конструкт.
4. Політико-правове забезпечення гендерної рівності.
5. Візуальні репрезентації гендеру в сучасній культурі та мистецтві.
Філософський, історичний, психологічний та соціологічний аспекти дослідження гендерної проблематики було представлено і на пленарному засіданні конференції.
Наталія Земзюліна, директор ННІ історії і філософії, окреслила основні напрями роботи Центру гендерних досліджень і комунікацій, методологічні інновації та практичні результати, акцентуючи увагу на необхідності комплексного підходу до сучасних гендерних досліджень, вивченні історичних контекстів гендерних цінностей у конкретну епоху. В своєму виступі Земзюліна зазначила, що світ завжди був і буде стратифікованим за певними ознаками: чи то за економічним, чи соціальним статусом, чи за релігією, расою чи статтю. Сучасна гендерна теорія не намагається заперечити існування тих чи інших біологічних, соціальних, психологічних відмінностей між конкретними жінками та чоловіками. Вона просто стверджує, що сам по собі факт відмінностей не так важливий, як важлива їх соціокультурна оцінка та інтерпретація, а також побудова владної системи на основі цих відмінностей. Основою гендерних досліджень є не просто опис різниці в статусах, ролях та інших аспектах життя чоловіків і жінок, але аналіз влади і домінування, що затверджуються в суспільстві через гендерні ролі і відносини. Вирішення цього питання можливе завдяки дослідженням впливу гендеру на мислення, щоб зрозуміти якою мірою статі домінують.
Наталія Байдюк, координаторка Центру гендерної освіти ЧНУ ім. Б. Хмельницького розповіла про сучасні тенденції гендерної політики нашої держави. Проблемою повільного розвитку гендерної рівності в українському суспільстві учасники конференції визначили відсутність відповідного законодавства. Кроком до вирішення цього питання став Перший Український жіночий конгрес, ідеєю якого було об’єднання жінок навколо розв’язання проблем гендеру. Про свою участь у конгресі і розповіла Наталія Байдюк. Вона зазначила, що в рамках заходу діяло сім платформ, присвячених участі жінки в різних сферах суспільного життя та окреслила діяльність кожної з них з точки зору ефективності впровадження ідей. До неї приєдналась ще одна представниця від Черкаської області на конгресі, Майя Кулик - керівник міжнародних проектів від Всеукраїнської організації «Демократична дія», голова БФ «Не байдужі», яка саме зробила акцент на місці і ролі сучасної українки в збройних силах, безпосередньо в зоні бойових дій та окреслила питання пов’язані як з статусом, так і з сприйняттям жінки в армії. Богун Лариса – кандидат історичних наук, фахівець режимно-таємного сектору Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, в продовж розмови наголосила на стереотипах пов’язаних з жінкою- захисником, суспільство готове прийняти допомогу але не жінку яка її надає.
Інна Лубко — доцент кафедри державно-правових дисциплін ЧНУ, розповіла про особливості адаптації національного законодавства до міжнародних та європейських стандартів досягнення гендерної рівності. Тетяна Клименко — директор Державного архіву Черкаської області, презентувала унікальні документи з архівів історії родин, що проживали на території Черкащини та зазнали репресій у 30-х роках ХХ ст. За кожним документом – доля. Історичні документи є засобом для вивчення не лише тогочасної політичної культури, а й гендерних особливостей поводження й ставлення до чоловіків та жінок в епоху радянського тоталітаризму.
Оксана Драч — професор кафедри історії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зауважила, що «гендер» — це не перевага якоїсь статі — це рівність чоловіка та жінки. Питання рівності статей в Україні стало особливо актуальним після революційних подій на Майдані, коли боротися за свою свободу та незалежність держави поряд із чоловіками вийшли й жінки.
Валентина Глазиріна — доцент кафедри педагогіки та психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького акцентувала увагу на психологічному аспекті сучасної гендерної проблематики, адже занепад інституту сім᾿ї позначається на цінностях гендерної культури та шляхах самореалізації особистості у ролях матері, батька, керівника тощо. З᾿являються такі культурні персонажі, як мати-одиначка, альфонс, що є результатом адаптації до складних економічних умов. Оксана Пушонкова підкреслила культурологічний аспект гендерної ідентичності та зауважила на необхідності вивчення ментальних особливостей нації, що містяться у системі архетипів. До обговорення долучилися також присутні студенти-історики, філософи.
Валентин Джулай розповів про національні варіанти гендерної ідентичності, зокрема в Швеції, та Ісландії. Як виявилося – практики рівності формуються не лише культурою, а також законодавством, але й стосовно культури важливо правильно розставити акценти, наприклад, у контексті української історії він запропонував досліджувати виміри гендерної ідентичності, наприклад, селянську гендерну культуру. Студент-філософ Антін Дементьєв зауважив, що ми маємо шукати свої автентичні цінності, долаючи гендерні стереотипи, адже вивчення історії і культури показує, що вони залежні від конкретних соціальних практик.
Під час конференції обговорили також питання домашнього насильства в сім’ї. Учасники дискутували стосовно причин подібного явища в Україні. Студенти висловили думку, що діти, спостерігаючи за батьками, наслідують і копіюють їхні дії, думки, поведінку(Островський О., Куліда В. та інш.) Саме з виховання в сім’ї починається формування гендерних установок, усвідомлення особами своєї ролі в суспільстві. Але й актуальним є питання відсутності системи дійової допомоги жінкам та дітям, які потрапили в ситуації насильства.
Подібні проблеми потребують висвітлення на конференціях, круглих столах, соціальних акціях задля суспільного резонансу, долучення громадських організацій та професійних інституцій до їх вирішення.
Конференція пройшла у форматі жвавої дискусії, що доводить важливість теми гендерної ідентичності та бажання молоді вирішити питання гендерної рівності. Вона відбувалась в межах акції «16-днів проти насилля», що традиційно стартувала 1 грудня в Черкаському національному університеті і була ініційована Центром гендерних досліджень і комунікацій.
Більше ФОТО за посиланням: http://gender-ck.inf.ua/albums/genderna-identichni...
У програмі конференції зазначено більше ніж 50 актуальних тем, які презентують різні аспекти гендерної проблематики, що свідчить по міждисциплінарність та крос-секторальність сучасних гендерних досліджень за такими напрямами:
1.Формування парадигми гендерних досліджень в українському суспільстві.
2. Історичні контексти гендерної ідентичності.
3.Моделі гендерних відносин: біологічний детермінізм та соціокультурний конструкт.
4. Політико-правове забезпечення гендерної рівності.
5. Візуальні репрезентації гендеру в сучасній культурі та мистецтві.
Філософський, історичний, психологічний та соціологічний аспекти дослідження гендерної проблематики було представлено і на пленарному засіданні конференції.
Наталія Земзюліна, директор ННІ історії і філософії, окреслила основні напрями роботи Центру гендерних досліджень і комунікацій, методологічні інновації та практичні результати, акцентуючи увагу на необхідності комплексного підходу до сучасних гендерних досліджень, вивченні історичних контекстів гендерних цінностей у конкретну епоху. В своєму виступі Земзюліна зазначила, що світ завжди був і буде стратифікованим за певними ознаками: чи то за економічним, чи соціальним статусом, чи за релігією, расою чи статтю. Сучасна гендерна теорія не намагається заперечити існування тих чи інших біологічних, соціальних, психологічних відмінностей між конкретними жінками та чоловіками. Вона просто стверджує, що сам по собі факт відмінностей не так важливий, як важлива їх соціокультурна оцінка та інтерпретація, а також побудова владної системи на основі цих відмінностей. Основою гендерних досліджень є не просто опис різниці в статусах, ролях та інших аспектах життя чоловіків і жінок, але аналіз влади і домінування, що затверджуються в суспільстві через гендерні ролі і відносини. Вирішення цього питання можливе завдяки дослідженням впливу гендеру на мислення, щоб зрозуміти якою мірою статі домінують.
Наталія Байдюк, координаторка Центру гендерної освіти ЧНУ ім. Б. Хмельницького розповіла про сучасні тенденції гендерної політики нашої держави. Проблемою повільного розвитку гендерної рівності в українському суспільстві учасники конференції визначили відсутність відповідного законодавства. Кроком до вирішення цього питання став Перший Український жіночий конгрес, ідеєю якого було об’єднання жінок навколо розв’язання проблем гендеру. Про свою участь у конгресі і розповіла Наталія Байдюк. Вона зазначила, що в рамках заходу діяло сім платформ, присвячених участі жінки в різних сферах суспільного життя та окреслила діяльність кожної з них з точки зору ефективності впровадження ідей. До неї приєдналась ще одна представниця від Черкаської області на конгресі, Майя Кулик - керівник міжнародних проектів від Всеукраїнської організації «Демократична дія», голова БФ «Не байдужі», яка саме зробила акцент на місці і ролі сучасної українки в збройних силах, безпосередньо в зоні бойових дій та окреслила питання пов’язані як з статусом, так і з сприйняттям жінки в армії. Богун Лариса – кандидат історичних наук, фахівець режимно-таємного сектору Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, в продовж розмови наголосила на стереотипах пов’язаних з жінкою- захисником, суспільство готове прийняти допомогу але не жінку яка її надає.
Інна Лубко — доцент кафедри державно-правових дисциплін ЧНУ, розповіла про особливості адаптації національного законодавства до міжнародних та європейських стандартів досягнення гендерної рівності. Тетяна Клименко — директор Державного архіву Черкаської області, презентувала унікальні документи з архівів історії родин, що проживали на території Черкащини та зазнали репресій у 30-х роках ХХ ст. За кожним документом – доля. Історичні документи є засобом для вивчення не лише тогочасної політичної культури, а й гендерних особливостей поводження й ставлення до чоловіків та жінок в епоху радянського тоталітаризму.
Оксана Драч — професор кафедри історії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зауважила, що «гендер» — це не перевага якоїсь статі — це рівність чоловіка та жінки. Питання рівності статей в Україні стало особливо актуальним після революційних подій на Майдані, коли боротися за свою свободу та незалежність держави поряд із чоловіками вийшли й жінки.
Валентина Глазиріна — доцент кафедри педагогіки та психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького акцентувала увагу на психологічному аспекті сучасної гендерної проблематики, адже занепад інституту сім᾿ї позначається на цінностях гендерної культури та шляхах самореалізації особистості у ролях матері, батька, керівника тощо. З᾿являються такі культурні персонажі, як мати-одиначка, альфонс, що є результатом адаптації до складних економічних умов. Оксана Пушонкова підкреслила культурологічний аспект гендерної ідентичності та зауважила на необхідності вивчення ментальних особливостей нації, що містяться у системі архетипів. До обговорення долучилися також присутні студенти-історики, філософи.
Валентин Джулай розповів про національні варіанти гендерної ідентичності, зокрема в Швеції, та Ісландії. Як виявилося – практики рівності формуються не лише культурою, а також законодавством, але й стосовно культури важливо правильно розставити акценти, наприклад, у контексті української історії він запропонував досліджувати виміри гендерної ідентичності, наприклад, селянську гендерну культуру. Студент-філософ Антін Дементьєв зауважив, що ми маємо шукати свої автентичні цінності, долаючи гендерні стереотипи, адже вивчення історії і культури показує, що вони залежні від конкретних соціальних практик.
Під час конференції обговорили також питання домашнього насильства в сім’ї. Учасники дискутували стосовно причин подібного явища в Україні. Студенти висловили думку, що діти, спостерігаючи за батьками, наслідують і копіюють їхні дії, думки, поведінку(Островський О., Куліда В. та інш.) Саме з виховання в сім’ї починається формування гендерних установок, усвідомлення особами своєї ролі в суспільстві. Але й актуальним є питання відсутності системи дійової допомоги жінкам та дітям, які потрапили в ситуації насильства.
Подібні проблеми потребують висвітлення на конференціях, круглих столах, соціальних акціях задля суспільного резонансу, долучення громадських організацій та професійних інституцій до їх вирішення.
Конференція пройшла у форматі жвавої дискусії, що доводить важливість теми гендерної ідентичності та бажання молоді вирішити питання гендерної рівності. Вона відбувалась в межах акції «16-днів проти насилля», що традиційно стартувала 1 грудня в Черкаському національному університеті і була ініційована Центром гендерних досліджень і комунікацій.
Більше ФОТО за посиланням: http://gender-ck.inf.ua/albums/genderna-identichni...