У межах Міжнародної акції «Ніч у музеї» відбулося інтерактивне дійство «Чоловік ХХІ ст.»

ІНТЕРАКТИВНА ПРОСВІТНИЦЬКА ПЛАТФОРМА

Студенти ННІ історії і філософії взяли участь у проекті

«Чоловік ХХІ ст.»

19 травня у Черкаському обласному художньому музеї у межах Міжнародної акції «Ніч у музеї» відбулося інтерактивне дійство «Чоловік ХХІ ст.»

Організатори та модератори: Оксана Пушонкова, Зоя Шевченко, Інна Ченбай.

Фоном заходу, а подекуди – його фігурою, виступила креативна виставка запорізького талановитого художника Павла Пушкаря. Говорили не лише про архетипи чоловічого та жіночого начал в культурі, але й про сучасне мистецтво, особливості інтерпретації творів, які відсилають нас до міфологічних сюжетів та «мерехтінь» міфу в історії, літературі та мас-медіа. Художник презентував ускладнену палімпсестну модель візуального, яка є характерною для сучасного світосприйняття світу, у якому ми використовуємо великий арсенал різних режимів зору і бачення.

Увага до гендерного виміру творчості художника спонукала учасників проекту до пошуку відповідей на питання: які архетипи мужності присутні у творах Павла? чи зберігаються архетипи мужності в сучасній культурі?, як вони трансформуються? якою є роль жіночого начала у культуротворчості в цілому?

Міфи про Зевса і Леду, Ромео і Джульєтту, Каїна і Авеля, Ахілла і Гектора, Іону і Ахава…, жіночі образи Гільотини, візуалізація експериментів з тестостероном доктора Воронова, композиція «Ближнє коло» – символізація лицарського круглого столу через образи, які в сучасній культурі десакралізовані тощо. Дещо інакше в контексті проблематики заходу сприймалася й інсталяція майстра «Прорив».

Павло Пушкар та Володимир Яковець безпосередньо взяли участь у проекті та спілкуванні з відвідувачами, які хотіли більше дізнатися про виставку та про той зміст творів, який існує начебто поза художньо-естетичним їх наповненням. Замислюючись над природою концептуального мистецтва, приходиш до висновку, що професійний концептуалізм вчить нас бачити речі інакше, інколи – просто їх бачити)).

В контексті виставки відвідувачі долучилися до інтерактивного обговорення трикутника Стівена Карпмана, який було запропоновано заповнити на окремих мольбертах для чоловіків та жінок особистими асоціаціями – чоловічими психотипами та соціальними ролями.Метою обговорення було встановлення відмінності або подібності сприйняття чоловіків та жінок сценарного (або драматичного) трикутника Долі. В чоловіків в цілому не було утруднень в саморефлексії відносин «Жертва – Переслідувач – Рятівник», єдине, що вони більше наголос робили на соціальних ролях, а не психологічних статусах та потребували більше пояснень механізму зміни ролей і переходу з однієї ролі в іншу, що для жінок є з самого початку зрозумілим і очевидним. Чоловіки виявились схильними до мислення більш абстрактними категоріями та апеляцій до відомих персоналій як зразків. В результаті чоловіки проявили більшу активність в інтеракції, коли зрозуміли принцип взаємодії ролей.

Пізніше ми представимо аналітичний огляд за змістом цього соціального експерименту з конкретними прикладами.

Робота з метафоричними образами чоловіків – наступна локація – була надзвичайно цікавою як для жінок, так і для самих чоловіків.

Незвична ситуація, в якій вони могли доторкнутися до власних аспектів мужності, жіночності або інфантильності спочатку викликала осторогу, але потім – зацікавленість через можливість та право побачити себе власними очима.

Метафоричні образи, які учасники вибирали з запропонованих зразків (ідеальні, реальні, руйнівні), вибудовувались у цілі сценарії життя з посланнями і заборонами, виступили інструментом для розуміння мотивації поведінки, причин невдоволеності партнером коли «все добре», виявлення природи ідеалізованих потреб.

Локація «Шлях героя» по суті окреслила важливу ознаку Героя: ставити мету і досягати її через проходження циклу Ініціації, у якому Героя чекають різні випробовування, перешкоди, помічники та рятівники, а в кінці – омріяний Скарб, заради якого Герой і ризикував собою. Це завдання з самопізнання власних стратегій подолання перешкод було запропоновано відтворити через малюнок або метафоричні предмети у майстер-класі Інни Ченбай.

Окрема подяка студентам-модераторам та випускникам ННІ історії і філософії:

Грамма Тетяні

Петрушко Олі

Шаповалу Артуру

Носоченко Олександрі

Реп᾿ях Юлії

які акцентували філософсько-культурологічну складову проекту.

Усім виражаємо безмірну вдячність та чекаємо на наступних проектах!

Оксана Пушонкова

Більше фото за посиланням: http://gender-ck.inf.ua/albums/interaktivne-dijstv...