Заходи арт-проєкту "Війна в Україні: візуальні виміри пам'яті" тривають.
Студенти ЧНУ долучаються як учасники, як спікери, як дослідники сучасного мистецтва та культури пам'яті.
Візуальний простір акції ВОЛЬНАНОВА в мистецтві плаката розкриває різні світогляди: воїна на передовій; волонтера; людини, яка втратила рідних; людини, яка досі знаходиться в окупації…
Соціальний плакат часто відтворює певний момент – образ виступає як миттєвий зліпок спогаду про подію, спонукає до її переживання і осмислення. Увагу привертають також концептуальні твори, у яких присутнє бачення ситуації у глобальному вимірі, відтворено сприймання війни як боротьби з ворогом навіть на рівні символів.
Художники і дизайнери ведуть своєрідний візуальний «щоденник» реальних подій, пишуть текстові супроводи до своїх творів. Виникає історія, яку вже можна осмислити, яка має свої етапи. Її виведення у медійний та виставковий простір – це нова форма колективної спільності, спосіб єднання, обміну інформацією, думками і почуттями.
На зустрічах дізнавались, як народжуються образи, як створюється концепт роботи.
Дизайнерки Анастасія Лисенко та Лілія Півториста розповідали про особливості творчого процесу під час війни, вплив інфопростору на задум та роботу з образами і архетипами.
Один зі спікерів заходу Вадим Жбанников звернув увагу на філософський вимір культури пам'яті під час війни та екзистенційний ескапізм, який заважає перебуванню в реальності та унеможливлює її тестування. Критичне ставлення до інформації звільняє мислення від зовнішніх впливів, тому формування культури рефлексії війни є необхідним, зокрема, засобами комунікативного мистецтва.
Більше фото за посиланням: http://surl.li/fjqht
Заходи арт-проєкту "Війна в Україні: візуальні виміри пам'яті" тривають.
Студенти ЧНУ долучаються як учасники, як спікери, як дослідники сучасного мистецтва та культури пам'яті.
Візуальний простір акції ВОЛЬНАНОВА в мистецтві плаката розкриває різні світогляди: воїна на передовій; волонтера; людини, яка втратила рідних; людини, яка досі знаходиться в окупації…
Соціальний плакат часто відтворює певний момент – образ виступає як миттєвий зліпок спогаду про подію, спонукає до її переживання і осмислення. Увагу привертають також концептуальні твори, у яких присутнє бачення ситуації у глобальному вимірі, відтворено сприймання війни як боротьби з ворогом навіть на рівні символів.
Художники і дизайнери ведуть своєрідний візуальний «щоденник» реальних подій, пишуть текстові супроводи до своїх творів. Виникає історія, яку вже можна осмислити, яка має свої етапи. Її виведення у медійний та виставковий простір – це нова форма колективної спільності, спосіб єднання, обміну інформацією, думками і почуттями.
На зустрічах дізнавались, як народжуються образи, як створюється концепт роботи.
Дизайнерки Анастасія Лисенко та Лілія Півториста розповідали про особливості творчого процесу під час війни, вплив інфопростору на задум та роботу з образами і архетипами.
Один зі спікерів заходу Вадим Жбанников звернув увагу на філософський вимір культури пам'яті під час війни та екзистенційний ескапізм, який заважає перебуванню в реальності та унеможливлює її тестування. Критичне ставлення до інформації звільняє мислення від зовнішніх впливів, тому формування культури рефлексії війни є необхідним, зокрема, засобами комунікативного мистецтва.
Більше фото за посиланням: http://surl.li/fjqht
" data-image="/storage/app/uploads/public/640/c95/994/640c95994432c643747239.jpg" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">