Мова
Мова
Студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Довгаль, вихованка «Ватутінського боксу», нещодавно перемогла на міжнародному турнірі з боксу. Спеціально для сайту «Табло:Черкаси» дівчина розповіла, скільки вже у спорті та які досягнення має.
— Розкажи, скільки ти у боксі, чому обрала не такий жіночий вид спорту?
— Боксом я займаюсь 3 роки. Мені з дитинства подобалось все, що пов‘язано з бойовими видами спорту. Тренуватись почала з метою самооборони. Взагалі не думала, що все буде настільки серйозно.
— Що тебе у ньому найбільше захоплює?
— Мені подобається відчуття перемоги і мова зараз йде не лише про перемогу в ринзі, а й про маленькі перемоги під час тренувань. Коли ти переборюєш себе кожного дня, стаєш своєю кращою версією. Та й взагалі — завдяки боксу ти стаєш набагато впевненішою в собі, цілеспрямованою і дисциплінованою, що дуже допомагає в подальшому житті досягати вершин.
— Які вже досягнення маєш?
— На даний момент я є двократною чемпіонкою України, чемпіонкою престижних турнірів: в Польщі та в Угорщині «Bornemisza». Чемпіонкою Європи 2022 в Болгарії , завдяки чому отримала звання майстер спорту України міжнародного класу.
— Що найбільше хочеться досягнути у цьому виді спорту?
— Головна наша ціль — олімпійське золото.
— Розкажи про міжнародний турнір, як готувалась до нього?
— Основний етап підготовки проходив у рідному місті — Ватутіне. Готувалась під керівництвом мого тренера — Іллі Дубового. Тренування проходили тричі на день. Завершальний етап підготовки проходив разом з молодіжною збірною в Тисовці, після якого ми відразу виїхали на міжнародний турнір в Польщу.
— Що було на ньому найскладніше?
— На змаганнях визначну роль грає не лише твоя фізична підготовка, а й психологічна. Найскладніше було налаштуватись психологічно, але завдяки тому, що поряд був мій тренер, я зуміла зібратись і вибороти золото турніру.
— Як тренер тебе підтримував на змаганнях? Чи важлива підтримка особистого тренера?
— Тренер був постійно поруч. Чи то тренування, чи то відпочинок — більшість свого часу він приділяв мені. Це дуже важливо. Ми знали моїх суперниць, оскільки я вже не вперше виступаю на міжнародній арені, тому перед кожним поєдинком ми обговорювали стратегію ведення поєдинку з кожною з них. Та й взагалі я почувала себе впевненіше тому, що поряд був мій тренер, який розуміє мене, як ніхто інший.
— Що ця нагорода для тебе значить?
— Ця нагорода означає, що ми на вірному шляху. Вся пророблена робота не пройшла даремно. Звичайно, ще є над чим працювати і ми на цьому не зупинимось.
— Куди зараз готуєшся?
— Зараз триває підготовка до чемпіонату чвіту, який буде проходити в Іспанії.
— Чи будеш відпочивати?
— Особисто для мене поняття відпочинку немає. Я не розумію, як це. Після чемпіонату світу я буду й далі тренуватись, просто не так інтенсивно. Я і дня не можу без тренувань. Тому — ні, відпочивати точно не буду)
— Про що зараз мрієш найбільше?
— Я мрію, аби закінчилась війна. І одного дня всі українці прокинулись і пролунало — «Україна перемогла!!»
Джерело: https://cdu.edu.ua/
— Розкажи, скільки ти у боксі, чому обрала не такий жіночий вид спорту?
— Боксом я займаюсь 3 роки. Мені з дитинства подобалось все, що пов‘язано з бойовими видами спорту. Тренуватись почала з метою самооборони. Взагалі не думала, що все буде настільки серйозно.
— Що тебе у ньому найбільше захоплює?
— Мені подобається відчуття перемоги і мова зараз йде не лише про перемогу в ринзі, а й про маленькі перемоги під час тренувань. Коли ти переборюєш себе кожного дня, стаєш своєю кращою версією. Та й взагалі — завдяки боксу ти стаєш набагато впевненішою в собі, цілеспрямованою і дисциплінованою, що дуже допомагає в подальшому житті досягати вершин.
— Які вже досягнення маєш?
— На даний момент я є двократною чемпіонкою України, чемпіонкою престижних турнірів: в Польщі та в Угорщині «Bornemisza». Чемпіонкою Європи 2022 в Болгарії , завдяки чому отримала звання майстер спорту України міжнародного класу.
— Що найбільше хочеться досягнути у цьому виді спорту?
— Головна наша ціль — олімпійське золото.
— Розкажи про міжнародний турнір, як готувалась до нього?
— Основний етап підготовки проходив у рідному місті — Ватутіне. Готувалась під керівництвом мого тренера — Іллі Дубового. Тренування проходили тричі на день. Завершальний етап підготовки проходив разом з молодіжною збірною в Тисовці, після якого ми відразу виїхали на міжнародний турнір в Польщу.
— Що було на ньому найскладніше?
— На змаганнях визначну роль грає не лише твоя фізична підготовка, а й психологічна. Найскладніше було налаштуватись психологічно, але завдяки тому, що поряд був мій тренер, я зуміла зібратись і вибороти золото турніру.
— Як тренер тебе підтримував на змаганнях? Чи важлива підтримка особистого тренера?
— Тренер був постійно поруч. Чи то тренування, чи то відпочинок — більшість свого часу він приділяв мені. Це дуже важливо. Ми знали моїх суперниць, оскільки я вже не вперше виступаю на міжнародній арені, тому перед кожним поєдинком ми обговорювали стратегію ведення поєдинку з кожною з них. Та й взагалі я почувала себе впевненіше тому, що поряд був мій тренер, який розуміє мене, як ніхто інший.
— Що ця нагорода для тебе значить?
— Ця нагорода означає, що ми на вірному шляху. Вся пророблена робота не пройшла даремно. Звичайно, ще є над чим працювати і ми на цьому не зупинимось.
— Куди зараз готуєшся?
— Зараз триває підготовка до чемпіонату чвіту, який буде проходити в Іспанії.
— Чи будеш відпочивати?
— Особисто для мене поняття відпочинку немає. Я не розумію, як це. Після чемпіонату світу я буду й далі тренуватись, просто не так інтенсивно. Я і дня не можу без тренувань. Тому — ні, відпочивати точно не буду)
— Про що зараз мрієш найбільше?
— Я мрію, аби закінчилась війна. І одного дня всі українці прокинулись і пролунало — «Україна перемогла!!»
Джерело: https://cdu.edu.ua/
" data-image="/storage/app/uploads/public/632/c02/025/632c02025715f374502705.jpeg" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">