Мова
Мова
«МУЗЕЙ – УНІВЕРСИТЕТ»
Музейний альманах. Наукові матеріали: статті, нариси, есе. Випуск 6-7 / Черкаський обласний художній музей; Редкол.: О.Гладун, О.Пушонкова. – Черкаси: [видавець Чабаненко Ю.А] – 2016 – 173 с.
В інноваціях, пов’язаних з діяльністю сучасного регіонального музею, сьогодні передбачено поєднання традиційної складової з інноваційною. Перед науковцями постає складне завдання – витримати конкуренцію з індустрією розваг, соціальними мережами та наблизити музей до своєї аудиторії.
Перебудування відносин між музейними установами і суспільством розширює його місію: музей не є пасивним відображенням культури, він є її творцем.
Отже, музей розглядається як багатофункціональний простір, центр культури, що формує творчу людину та задовольняє її потребу у перетворенні світу.
Концепція музею зазнає своєрідного «шліфування» на сторінках музейного Альманаху. Усі найважливіші події, що відбуваються у музеї та осмислення їх культурного значення презентовано на його сторінках (випуски 2010, 2011, 2012, 2013 років).
Альманах має культурологічне спрямування, висвітлює такі напрями музейної роботи:
1) дослідження фондової колекції музею, вивчення форм збереження та трансляції історико-культурних смислів, втілених у музейних експонатах;
2) висвітлення виставкових та соціально-орієнтованих проектів;
3) напрацювання у галузі музейної педагогіки згідно з напрямом «Музей і глядач».
«Мистецькі скарби Черкаського художнього музею» – єдиний розділ, який є незмінним в усіх випусках. Його мета – висвітлення творчості митців, роботи яких зберігаються у фондових колекціях (Петра Костенка, Миколи Ткаченка, Івана Черінька, Володимира Кузнєцова, Оксани Павленко, Анатолія та Олени Шилімових, Макара Мухи, Тараса Крамаренка, Олесі Отнякіної-Бердник та багатьох ін.).
Є статті й тематичні, які презентують сфери наукових інтересів, що формувалися протягом багатьох років.
Поступово формується сфера наукових інтересів, що окреслює ціннісні зміни у сучасній культурі та інновації у музейній практиці: актуальні проблеми візуальної комунікації, взаємовплив музею та соціокультурної сфери; роль фестивальних рухів у музейному просторі, процеси театралізації у новітніх арт-проектах, нові форми соціальності; проблеми музейної педагогіки; музейного менеджменту та маркетингу.
Основне завдання науковця – не просто презентувати проект на описовому рівні, а дослідити його зв'язок зі сприйняттям сучасного глядача, актуальними проблемами суспільства сьогодення, що потребує більш ширшого погляду на динаміку культури та роль музею у формуванні світогляду сучасної молоді.
Виставкові та соціально-орієнтовані проекти висвітлено у розділах Альманахів (І – «Музей і глядач: форми роботи на сучасному етапі», ІІ –«Соціокультурні детермінанти музейної практики», ІІІ – «Стратегія діяльності: Динамічний музей», «Формування візуального мислення у музейному просторі», IV – «Теоретичні засади нової концепції музею», «Сучасний глядач: формування нової традиції»).
Ключове значення при розробці нової концепції музею має пошук відповідей на запитання: «Чого очікує нинішній відвідувач від музею?», тобто необхідність вирішувати завдання музейної педагогіки у сучасних реаліях. Сьогодні науковці музею працюють над питанням: «Як можливо сформувати відвідувача музею нової генерації?». Тобто музей не просто залучає відвідувача і орієнтується на його інтереси, він створює умови для задоволення основної потреби у перетворенні світу, презентує різні способи мислення, візуальні концепти, які людина приймає або відхиляє. У цьому розумінні музей є своєрідним «експериментальним майданчиком» та центром концептуального розвитку.
Колекція музею є унікальним матеріалом для побудови на її базі різнопланових соціальних та терапевтичних програм. Музей має також розробляти лінію соціальних ініціатив для дітей та молоді, а також для сиріт, дітей з вадами розвитку, малозабезпечених, людей з обмеженими фізичними можливостями (особливими потребами).
У другому випуску Альманаху, у межах гуманітарного проекту «Динамічний музей», впроваджена нова філософсько-культурологічна тематика, яка надає можливість студентам та викладачам вишів – учасникам виставкових заходів та творчих зустрічей – на конкурсній основі публікувати матеріали у виданнях музейного Альманаху.
До матеріалів випуску Музейного альманаху V долучено студентські роботи у рамках гуманітарного проекту «Мистецтво естетичного сприймання» – результати інтерв’ю у черкаських художників та розв᾿язання іконографічних схем картин з експозиції музею.
Студенти ННІ історії і філософії вже традиційно публікують свої роботи на сторінках Альманаху.
Колісник Максим «Музей і глядач: проблеми сприйняття»
Поліщук Володимир «До музею за новими враженнями, або як я знайшов себе у творах Володимира Яковця…» (есе)
Малюк Тетяна «Три враження» (есе)
Маліновский Юрій «Несподівані зустрічі з відомими іменами у Черкаському художньому музеї» (есе)
Северенчук Богдан «Музей як дзеркало культури»
Боровик Даша «ОбразоТворчість Василя Цимбала»
Гречана Златослава «Як можливе буття особистості в умовах масової культури?»
Дубина Олександр «Концепт самоконструювання в сучасному арт-просторі»
Литвин Ярослав «Образ Тараса Шевченка у формуванні національної ідентичності»
Колісник Максим «Архітектонічна роль музею у формуванні візуальності»
Колісник Максим «Закордонна музейна практика та її значення для України»
Грабарєва Катерина «Філософія художніх творів Миколи Дзвоника»
Публікації в Музейному Альманасі ЧОХМ (Випуск 6-7) студентських робіт:
Атамась Марина «Дмитро Бур’ян»
Багатченко Олена «Ніна Котенко»
Молчанович Анастасія, Гук Олександра «Максим Гладько»
Грабарєва Катерина «Євгенія Васильченко»
Литвиненко Анастасія «А мудрість томилась глибоко на дні…» Івана Марчука»
Городнюк Юлія «День ненароджених птахів» Миколи Бабака»
Грабарєва Катерина «Бунт ХХІ століття» Дмитра Бур’яна»
Реп’ях Юлія «Микола Дзвоник та його картина «Кубик Рубіка»
Грама Тетяна, Самойленко Сніжана «Тетяна Черевань. Буття у подорожі»
Грабарєва Катерина «Мистецтво жити: світ очима воїнів АТО»
Шейх Марія, Шевченко Ірина «Лариса Шейх. «Багато думайте»
Дяченко Аліна, Чигарєва Дарія «Галина Тимошенко. «Моя ціль – відроджувати народні традиції»
Оксана Пушонкова
Музейний альманах. Наукові матеріали: статті, нариси, есе. Випуск 6-7 / Черкаський обласний художній музей; Редкол.: О.Гладун, О.Пушонкова. – Черкаси: [видавець Чабаненко Ю.А] – 2016 – 173 с.
В інноваціях, пов’язаних з діяльністю сучасного регіонального музею, сьогодні передбачено поєднання традиційної складової з інноваційною. Перед науковцями постає складне завдання – витримати конкуренцію з індустрією розваг, соціальними мережами та наблизити музей до своєї аудиторії.
Перебудування відносин між музейними установами і суспільством розширює його місію: музей не є пасивним відображенням культури, він є її творцем.
Отже, музей розглядається як багатофункціональний простір, центр культури, що формує творчу людину та задовольняє її потребу у перетворенні світу.
Концепція музею зазнає своєрідного «шліфування» на сторінках музейного Альманаху. Усі найважливіші події, що відбуваються у музеї та осмислення їх культурного значення презентовано на його сторінках (випуски 2010, 2011, 2012, 2013 років).
Альманах має культурологічне спрямування, висвітлює такі напрями музейної роботи:
1) дослідження фондової колекції музею, вивчення форм збереження та трансляції історико-культурних смислів, втілених у музейних експонатах;
2) висвітлення виставкових та соціально-орієнтованих проектів;
3) напрацювання у галузі музейної педагогіки згідно з напрямом «Музей і глядач».
«Мистецькі скарби Черкаського художнього музею» – єдиний розділ, який є незмінним в усіх випусках. Його мета – висвітлення творчості митців, роботи яких зберігаються у фондових колекціях (Петра Костенка, Миколи Ткаченка, Івана Черінька, Володимира Кузнєцова, Оксани Павленко, Анатолія та Олени Шилімових, Макара Мухи, Тараса Крамаренка, Олесі Отнякіної-Бердник та багатьох ін.).
Є статті й тематичні, які презентують сфери наукових інтересів, що формувалися протягом багатьох років.
Поступово формується сфера наукових інтересів, що окреслює ціннісні зміни у сучасній культурі та інновації у музейній практиці: актуальні проблеми візуальної комунікації, взаємовплив музею та соціокультурної сфери; роль фестивальних рухів у музейному просторі, процеси театралізації у новітніх арт-проектах, нові форми соціальності; проблеми музейної педагогіки; музейного менеджменту та маркетингу.
Основне завдання науковця – не просто презентувати проект на описовому рівні, а дослідити його зв'язок зі сприйняттям сучасного глядача, актуальними проблемами суспільства сьогодення, що потребує більш ширшого погляду на динаміку культури та роль музею у формуванні світогляду сучасної молоді.
Виставкові та соціально-орієнтовані проекти висвітлено у розділах Альманахів (І – «Музей і глядач: форми роботи на сучасному етапі», ІІ –«Соціокультурні детермінанти музейної практики», ІІІ – «Стратегія діяльності: Динамічний музей», «Формування візуального мислення у музейному просторі», IV – «Теоретичні засади нової концепції музею», «Сучасний глядач: формування нової традиції»).
Ключове значення при розробці нової концепції музею має пошук відповідей на запитання: «Чого очікує нинішній відвідувач від музею?», тобто необхідність вирішувати завдання музейної педагогіки у сучасних реаліях. Сьогодні науковці музею працюють над питанням: «Як можливо сформувати відвідувача музею нової генерації?». Тобто музей не просто залучає відвідувача і орієнтується на його інтереси, він створює умови для задоволення основної потреби у перетворенні світу, презентує різні способи мислення, візуальні концепти, які людина приймає або відхиляє. У цьому розумінні музей є своєрідним «експериментальним майданчиком» та центром концептуального розвитку.
Колекція музею є унікальним матеріалом для побудови на її базі різнопланових соціальних та терапевтичних програм. Музей має також розробляти лінію соціальних ініціатив для дітей та молоді, а також для сиріт, дітей з вадами розвитку, малозабезпечених, людей з обмеженими фізичними можливостями (особливими потребами).
У другому випуску Альманаху, у межах гуманітарного проекту «Динамічний музей», впроваджена нова філософсько-культурологічна тематика, яка надає можливість студентам та викладачам вишів – учасникам виставкових заходів та творчих зустрічей – на конкурсній основі публікувати матеріали у виданнях музейного Альманаху.
До матеріалів випуску Музейного альманаху V долучено студентські роботи у рамках гуманітарного проекту «Мистецтво естетичного сприймання» – результати інтерв’ю у черкаських художників та розв᾿язання іконографічних схем картин з експозиції музею.
Студенти ННІ історії і філософії вже традиційно публікують свої роботи на сторінках Альманаху.
Колісник Максим «Музей і глядач: проблеми сприйняття»
Поліщук Володимир «До музею за новими враженнями, або як я знайшов себе у творах Володимира Яковця…» (есе)
Малюк Тетяна «Три враження» (есе)
Маліновский Юрій «Несподівані зустрічі з відомими іменами у Черкаському художньому музеї» (есе)
Северенчук Богдан «Музей як дзеркало культури»
Боровик Даша «ОбразоТворчість Василя Цимбала»
Гречана Златослава «Як можливе буття особистості в умовах масової культури?»
Дубина Олександр «Концепт самоконструювання в сучасному арт-просторі»
Литвин Ярослав «Образ Тараса Шевченка у формуванні національної ідентичності»
Колісник Максим «Архітектонічна роль музею у формуванні візуальності»
Колісник Максим «Закордонна музейна практика та її значення для України»
Грабарєва Катерина «Філософія художніх творів Миколи Дзвоника»
Публікації в Музейному Альманасі ЧОХМ (Випуск 6-7) студентських робіт:
Атамась Марина «Дмитро Бур’ян»
Багатченко Олена «Ніна Котенко»
Молчанович Анастасія, Гук Олександра «Максим Гладько»
Грабарєва Катерина «Євгенія Васильченко»
Литвиненко Анастасія «А мудрість томилась глибоко на дні…» Івана Марчука»
Городнюк Юлія «День ненароджених птахів» Миколи Бабака»
Грабарєва Катерина «Бунт ХХІ століття» Дмитра Бур’яна»
Реп’ях Юлія «Микола Дзвоник та його картина «Кубик Рубіка»
Грама Тетяна, Самойленко Сніжана «Тетяна Черевань. Буття у подорожі»
Грабарєва Катерина «Мистецтво жити: світ очима воїнів АТО»
Шейх Марія, Шевченко Ірина «Лариса Шейх. «Багато думайте»
Дяченко Аліна, Чигарєва Дарія «Галина Тимошенко. «Моя ціль – відроджувати народні традиції»
Оксана Пушонкова
" data-image="/storage/app/uploads/public/594/d00/31f/594d0031f210b435643878.jpg" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">