Студентська платформа "Палімпсести пам'яті у філософії та мистецтві"

Черкаський обласний художній музей

Центр гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім.Б.Хмельницького

кафедра філософії та релігієзнавства ЧНУ ім.Б.Хмельницького

29 листопада в 15.00 у Черкаському обласному художньому музеї було презентовано студентську платформу «ПАЛІМПСЕСТИ ПАМ᾿ЯТІ У ФІЛОСОФІЇ ТА МИСТЕЦТВІ»

Було обговорено проблематику пам᾿яті у філософії, психології, культурології та візуалізацію її сучасних моделей у кіномистецтві ХХ-поч.ХХІ ст., зв'язок пам᾿яті, історії та ідентичності у мистецьких артефактах минулого і сучасності, їх проекції у майбутнє.

Учасники заходу: студенти ЧНУ ім.Б.Хмельницького

Організатор: Пушонкова О.А., кафедра філософії та релігієзнавства

Модератори: Кравченко Катерина (ННІ історії і філософії), Мірошніченко Вікторія (ННІ історії і філософії)

Доповіді:

1. Палімпсест як візуальна модель пам᾿яті (Пушонкова О.А.)

Було розглянуто палімпсест як метафору сучасної культури в цілому і візуальних мистецтв зокрема, розкрито можливості співіснування у ньому різних текстів культури.

2. Мнемоніка і мнемотехніка (Коваль Наталія)

3. Моделі пам᾿яті у лабіринтах часу Алена Рене і Алена Ро-Гріє (Кравченко Катерина)

Було розглянуто художні моделі пам᾿яті в кінематографі (пам'ять як оповідання, пам'ять як історія, пам'ять як світ). Разом з простором і часом культури змінюється простір і час кінематографу. З появою візуального несвідомого формується тип художнього простору, у якому мнемонічне є засобом вивчення й аналізу структур пам᾿яті, відповідно, мова кінематографу моделює когнітивні процеси. Було також обговорено кінострічки Лімозена, Кауфмана, Яппо, Долдрі, Нолана та інших режисерів, які втілили у своїх кінотворах процеси порушення ідентичності й втрату відчуття достовірності світу внаслідок суб᾿єктивації, фантазмізації й фантомізації пам᾿яті.

4. Мистецтво між історією та пам᾿яттю (Мірошніченко Вікторія). yle="text-align: justify;">Спираючись на думки Фридлендера та Ямпольського, модератор протиставила пам'ять фактажу історії, внаслідок її суб᾿єктивності та зв᾿язку з афективністю. Пам'ять у мистецтві безпосередньо пов᾿язана з афектами, проте сучасні афекти перетворюються на атракціон та переходять у повсякденність. У презентизмі сьогодення час – це процес виробництва або руйнування того, що вже не розташоване ні в якому регістрі часу.

Зустріч завершилася переглядом візуального ряду до попередньої доповіді, у якому було виявлено зміну темпоральності мистецтва від первісності до сьогодення, досліджено стилі репрезентації, як способи збереження «пам᾿яті про…», феномени «нон-фініто», «руїни», «уламків», «естетики відходів», «трухи», палімпсести як техніки та смислові рішення твору.

Оксана Пушонкова