Мова
Мова
«Презент» від Володимира Яковця
/арт-філософія/
Персональні виставки черкаського художника Володимира Яковця, як і його міжнародні арт-проєкти «Антракти» і «Діалоги» – це завжди подія – яскрава, значуща, унікальна за змістом.
Не виняток і цьогорічна персональна виставка, яка має назву «Презент».
Презент від Володимира Яковця – це дар-подарунок музею картин з серії «Реставрація» і водночас – їх презентація.
І ще один сенс: «present» з
Легко впізнавані класичні образи часто стають частиною повсякденності, втрачають свою особливу «ауру» у шерезі симулякрів теперішнього. Але для Володимира Яковця класика є ідеальною, довершеною і вічною. В його серіях образи-модулі у часі складають ритм, мелодію, яка містить код класики. Так, сприймання картин з його виставки «Ідеальний світ» (2021) супроводжувалося творами естонського композитора Арво Пярта, який поєднує у музиці мінімалізм, серійність неокласицизму і колаж, крізь які прозирає довершеність класичних форм. Складається враження, що Володимир Яковець у своїх картинах перекладає музику мовою ліній, фарб, образів.
Композиційна константа Володимира Яковця – використання однієї формули з різними мотивами. У творчості художника зіштовхуються повторення класичного канону з повторенням поп-арту, деякі роботи є відверто провокативними.
Як зазначає художник, задум серії «Реставрація» виник у подорожі анфіладами залів Лувру, де він відчув сутність класики у вимірі Відродження, яке збагатило палітру вже створених серій античних образів.
Окремі модульні полотна художника завжди можуть стати фрагментами певної серії, проте в своїй основі кожне з них є самодостатнім.
На арт-медіаціях особливу увагу відвідувачів привернув образ Антонелло де Мессіни, італійського художника раннього Відродження, який привніс живописну техніку – процес творення олійними фарбами – в італійське середовище з Північної Європи.
Мессіна був першим художником XV століття, який зумів відкрити виразність посмішки. У його чоловічих портретах вона споріднена з архаїчною посмішкою грецької скульптури.
Дослідники серій Володимира Яковця зазначають, що його творчості властиве протиставлення класичного мистецтва масовій культурі. Дійсно, у розгорненні образів серій можна простежити, як змінюються симуляції медіа від глітч-ефектів до симулякрів-персонажів. Проте палітра ідей художника стає ширшою: бачимо також мотиви арт-брюту, приміром, дитячі малюнки або архаїчні зображення – сліди давніх культур.
Вірогідно художник звертається тепер до природи зображень загалом, протиставляючи класику усій візуальній культурі в її розвитку.
На більшості з картин бачимо Людину, її звернений до нас з глибини століть вдумливий погляд, що пробуджує Пам’ять.
Творчість Володимира Яковця спонукає до роздумів про мистецтво ХХІ століття, яким воно має бути, і якою буде роль класики у майбутньому.
Про автора: Художник народився в Черкасах. Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва у 1980 р. З 1983 р. працює викладачем у Черкаській дитячій художній школі імені Данила Нарбута. З 1994 р. є арт-куратором молодіжних проєктів («Вікторія», «Еротика у мистецтві», «Фрагменти» тощо), масштабних міжнародних проєктів («Антракти», «Діалоги» тощо) та численних пленерів, зокрема «Софіївка-200». У 1999 р. за кращий проєкт отримав звання «Людина року».
Володимир Яковець – учасник виставок і арт-проєктів в Україні, Польщі, Бельгії, Норвегії, Швеції, Данії, Іспанії, Італії, Австрії, Німеччині, Канаді, США тощо. Твори художника зберігаються у колекціях Ватикану, Deutsche Bank, в Національному художньому музеї, Дирекції австрійського телебачення (м. Відень), у Посольстві Польщі в Україні (м. Київ), в Центрі сучасного мистецтва «Совіарт» (м. Київ), у Черкаському обласному художньому музеї тощо.
Володимир Яковець – Голова молодіжного об’єднання спілки художників в Черкаській області.
/арт-філософія/
Персональні виставки черкаського художника Володимира Яковця, як і його міжнародні арт-проєкти «Антракти» і «Діалоги» – це завжди подія – яскрава, значуща, унікальна за змістом.
Не виняток і цьогорічна персональна виставка, яка має назву «Презент».
Презент від Володимира Яковця – це дар-подарунок музею картин з серії «Реставрація» і водночас – їх презентація.
І ще один сенс: «present» з
Легко впізнавані класичні образи часто стають частиною повсякденності, втрачають свою особливу «ауру» у шерезі симулякрів теперішнього. Але для Володимира Яковця класика є ідеальною, довершеною і вічною. В його серіях образи-модулі у часі складають ритм, мелодію, яка містить код класики. Так, сприймання картин з його виставки «Ідеальний світ» (2021) супроводжувалося творами естонського композитора Арво Пярта, який поєднує у музиці мінімалізм, серійність неокласицизму і колаж, крізь які прозирає довершеність класичних форм. Складається враження, що Володимир Яковець у своїх картинах перекладає музику мовою ліній, фарб, образів.
Композиційна константа Володимира Яковця – використання однієї формули з різними мотивами. У творчості художника зіштовхуються повторення класичного канону з повторенням поп-арту, деякі роботи є відверто провокативними.
Як зазначає художник, задум серії «Реставрація» виник у подорожі анфіладами залів Лувру, де він відчув сутність класики у вимірі Відродження, яке збагатило палітру вже створених серій античних образів.
Окремі модульні полотна художника завжди можуть стати фрагментами певної серії, проте в своїй основі кожне з них є самодостатнім.
На арт-медіаціях особливу увагу відвідувачів привернув образ Антонелло де Мессіни, італійського художника раннього Відродження, який привніс живописну техніку – процес творення олійними фарбами – в італійське середовище з Північної Європи.
Мессіна був першим художником XV століття, який зумів відкрити виразність посмішки. У його чоловічих портретах вона споріднена з архаїчною посмішкою грецької скульптури.
Дослідники серій Володимира Яковця зазначають, що його творчості властиве протиставлення класичного мистецтва масовій культурі. Дійсно, у розгорненні образів серій можна простежити, як змінюються симуляції медіа від глітч-ефектів до симулякрів-персонажів. Проте палітра ідей художника стає ширшою: бачимо також мотиви арт-брюту, приміром, дитячі малюнки або архаїчні зображення – сліди давніх культур.
Вірогідно художник звертається тепер до природи зображень загалом, протиставляючи класику усій візуальній культурі в її розвитку.
На більшості з картин бачимо Людину, її звернений до нас з глибини століть вдумливий погляд, що пробуджує Пам’ять.
Творчість Володимира Яковця спонукає до роздумів про мистецтво ХХІ століття, яким воно має бути, і якою буде роль класики у майбутньому.
Про автора: Художник народився в Черкасах. Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва у 1980 р. З 1983 р. працює викладачем у Черкаській дитячій художній школі імені Данила Нарбута. З 1994 р. є арт-куратором молодіжних проєктів («Вікторія», «Еротика у мистецтві», «Фрагменти» тощо), масштабних міжнародних проєктів («Антракти», «Діалоги» тощо) та численних пленерів, зокрема «Софіївка-200». У 1999 р. за кращий проєкт отримав звання «Людина року».
Володимир Яковець – учасник виставок і арт-проєктів в Україні, Польщі, Бельгії, Норвегії, Швеції, Данії, Іспанії, Італії, Австрії, Німеччині, Канаді, США тощо. Твори художника зберігаються у колекціях Ватикану, Deutsche Bank, в Національному художньому музеї, Дирекції австрійського телебачення (м. Відень), у Посольстві Польщі в Україні (м. Київ), в Центрі сучасного мистецтва «Совіарт» (м. Київ), у Черкаському обласному художньому музеї тощо.
Володимир Яковець – Голова молодіжного об’єднання спілки художників в Черкаській області.