Мова
Мова
Культурно-мистецький проєкт «В реальному часі» презентує три візуальні світи талановитих художниць-киянок, їх почуття і переживання під час війни. Ці світи різні, але мають багато резонансів, зрозумілих кожному українцю.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, художниці залишались у Києві — це був їх свідомий вибір. Наталія Кохаль пригадує, як переживали моменти повної тиші у пустому місті непередбачуваності розвитку подій. Але трималися, знаходячи духовну силу у творчості і взаємопідтримці.
Як художник-аквареліст Наталія Кохаль у проєкті у візуальних образах відтворила різні екзистенційні стани переживання війни. Її картини розкривають реальність війни, вчать її бачити, сприймати і приймати. Художниця презентувала великий часовий діапазон творів, розсуваючи межі часу, адже війна триває з 2014 року, тому її рефлексія має бути ширшою і глибшою. Осмислення повномасштабного вторгнення почалося з відтворення оберегових символів українців: вінків, квітів, рушникових орнаментів, народної пісні — усього того, що зберігається у підсвідомості на генному рівні і здавна виконує функцію захисту (Н. Кохаль. Соняшниковий. 2022 р.).
Українська традиційна символіка у картинах Наталії Кохаль постає у вимірі сьогодення. Так орнаментальні зображення воїнів-захисників переходять у площину сакралізації, стають частиною нашої культури (Н. Кохаль. Рушник. 2022 р.).
Художниця поєднує красу природи і атрибути війни, аби ствердити силу життя (Н. Кохаль. Вродили вишні в Україні. 2015 р.). Вона зазначає, що «тендітна весна сильніша за літаки, танки і гармати», але вони є. Війна стала частиною нашого повсякдення: «їжаки», патрони у траві, ракета, що влучила у домівку, темрява блек-ауту — це все увійшло в наше життя і супроводжує його (Н. Кохаль. Червона гойдалка. 2022 р.; Рушник. 2022 р.; Аркуші з серії «Блекаут». 2023 р. тощо).
Наталія розповідає, коли перший шок проходить — з’являються більш філософічні твори, глибокі візуальні метафори (Н. Кохаль. Розмова з чорним птахом. 2023 р.). Здатність подивитися без ілюзій і без страху у вічі ворогу, побачити його таким, яким він є, проаналізувати свої слабкості і переваги, на думку художниці, є важливим етапом осмислення війни.
Наталія впевнена, що ми молода держава і маємо потужний імпульс до творення нового, тому найважливіше зараз — наші Обереги і думки про майбутнє. Що таке добро і зло? Удаване і реальне? У чому цінність життя і смерті? — доленосні питання на цьому шляху.
Увага! Проєкт «В реальному часі» презентує унікальні роботи, які музей навмисно не демонструє у режимі online. Запрошуємо до сеансу безпосереднього споглядання, мистецького діалогу з Наталією Кохаль через її роботи. Спробуйте розкрити сюжет концептуального триптиху «Місто Німфи і Мінотавра» (2022), провести метафоричні паралелі відомого античного міфу із подіями російсько-української війни.
Авторка заздалегідь вдячна за вашу інтерпретацію у книзі відгуків!
Про художницю: Народилася у Києві. У 1992 році закінчила Київський державний художній інститут. Працює в галузі станкової графіки, живопису, ілюстрації та філателії, викладає акварельний живопис у студії «Художня майстерня Борисенко». Співпрацювала з багатьма українськими видавництвами, серед яких «Веселка», «Малятко», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Просвіта», «Барвінок» тощо. Презентувала чотири персональні виставки, має широку географію пленерів у різних регіонах України та професійні нагороди за ілюстрації та акварельні роботи. Є переможницею у конкурсі «Краща марка Європи» за марку «Національні птахи. Соловейко» (2019 р.).
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, художниці залишались у Києві — це був їх свідомий вибір. Наталія Кохаль пригадує, як переживали моменти повної тиші у пустому місті непередбачуваності розвитку подій. Але трималися, знаходячи духовну силу у творчості і взаємопідтримці.
Як художник-аквареліст Наталія Кохаль у проєкті у візуальних образах відтворила різні екзистенційні стани переживання війни. Її картини розкривають реальність війни, вчать її бачити, сприймати і приймати. Художниця презентувала великий часовий діапазон творів, розсуваючи межі часу, адже війна триває з 2014 року, тому її рефлексія має бути ширшою і глибшою. Осмислення повномасштабного вторгнення почалося з відтворення оберегових символів українців: вінків, квітів, рушникових орнаментів, народної пісні — усього того, що зберігається у підсвідомості на генному рівні і здавна виконує функцію захисту (Н. Кохаль. Соняшниковий. 2022 р.).
Українська традиційна символіка у картинах Наталії Кохаль постає у вимірі сьогодення. Так орнаментальні зображення воїнів-захисників переходять у площину сакралізації, стають частиною нашої культури (Н. Кохаль. Рушник. 2022 р.).
Художниця поєднує красу природи і атрибути війни, аби ствердити силу життя (Н. Кохаль. Вродили вишні в Україні. 2015 р.). Вона зазначає, що «тендітна весна сильніша за літаки, танки і гармати», але вони є. Війна стала частиною нашого повсякдення: «їжаки», патрони у траві, ракета, що влучила у домівку, темрява блек-ауту — це все увійшло в наше життя і супроводжує його (Н. Кохаль. Червона гойдалка. 2022 р.; Рушник. 2022 р.; Аркуші з серії «Блекаут». 2023 р. тощо).
Наталія розповідає, коли перший шок проходить — з’являються більш філософічні твори, глибокі візуальні метафори (Н. Кохаль. Розмова з чорним птахом. 2023 р.). Здатність подивитися без ілюзій і без страху у вічі ворогу, побачити його таким, яким він є, проаналізувати свої слабкості і переваги, на думку художниці, є важливим етапом осмислення війни.
Наталія впевнена, що ми молода держава і маємо потужний імпульс до творення нового, тому найважливіше зараз — наші Обереги і думки про майбутнє. Що таке добро і зло? Удаване і реальне? У чому цінність життя і смерті? — доленосні питання на цьому шляху.
Увага! Проєкт «В реальному часі» презентує унікальні роботи, які музей навмисно не демонструє у режимі online. Запрошуємо до сеансу безпосереднього споглядання, мистецького діалогу з Наталією Кохаль через її роботи. Спробуйте розкрити сюжет концептуального триптиху «Місто Німфи і Мінотавра» (2022), провести метафоричні паралелі відомого античного міфу із подіями російсько-української війни.
Авторка заздалегідь вдячна за вашу інтерпретацію у книзі відгуків!
Про художницю: Народилася у Києві. У 1992 році закінчила Київський державний художній інститут. Працює в галузі станкової графіки, живопису, ілюстрації та філателії, викладає акварельний живопис у студії «Художня майстерня Борисенко». Співпрацювала з багатьма українськими видавництвами, серед яких «Веселка», «Малятко», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Просвіта», «Барвінок» тощо. Презентувала чотири персональні виставки, має широку географію пленерів у різних регіонах України та професійні нагороди за ілюстрації та акварельні роботи. Є переможницею у конкурсі «Краща марка Європи» за марку «Національні птахи. Соловейко» (2019 р.).