Мова
Мова
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Акція «16 днів проти насильства» була започаткована в 1991 році Міжнародним Інститутом Лідерства для Жінок для активної боротьби і підвищення обізнаності про насильство, особливо те, яке вражає жінок та дітей.
Метою цієї акції є звертання уваги суспільства на проблеми насильства в сім’ї, гендерного насильства, а також насильства через стать чи вік. Протягом 16 днів у різних країнах проводяться різноманітні заходи, дискусії, тренінги та інші освітні та просвітницькі програми.
Цікаві факти:
1. Акція охоплює більше 3 700 організацій та осіб з понад 164 країн.
2. Акція «16 днів проти насильства» сфокусована не лише на насильстві над жінками, а й включає питання війни, військових конфліктів та насильства над дітьми.
3. Ця акція є частиною глобального руху за права жінок та дітей, а також за їх безпеку і благополуччя.
4. 10 грудня, в заключний день акції, відзначається Міжнародний день прав людини, що підкреслює важливість проблеми насильства як порушення основних прав людини.
Акція "16 днів проти насильства" – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини. Це не тільки можливість для обговорення та освіти, але й для дій, які призведуть до змін.
Період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Ця кампанія вкотре наголошує, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав.
Нагадуємо, ґендерно зумовлене насильство — це проблема у сферах громадського здоров’я, ґендерної рівності та прав людини. Повідомляється, що кожна третя жінка у світі зазнає тієї чи іншої форми ҐЗН. За даними МОЗ, в Україні 18% жінок та дівчат віком від 15 до 49 років зазнавали насильства з боку інтимного партнера. Не відкидається, що цей показник може бути заниженим.
На жаль, постраждалих від ҐЗН постійно звинувачують у тому, що вони опинилися не в тому місці, були непристойно вдягнені, ідентифікували себе з певною групою або винесли на загал "домашні" проблеми. Так не має бути! Ніщо не виправдовує жодної форми насильства щодо жінки або дівчини. Насильство, незалежно від того, чи вчиняється воно публічно або приватно, є неприпустимим і порушує права постраждалої людини.
Є такі форми ҐЗН: емоційне знущання, фізичне насильство, сексуальне насильство, включаючи зґвалтування й інші форми сексуального насильства, пов’язані з конфліктом, вербальне насильство та соціально-економічне насильство.
У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.
Законодавством України передбачені заходи з протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства.
В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином.
Важливим у цій сфері є ухвалення у 2020 році Указу Президента України «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Одним з інструментів його реалізації є Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 2021 року № 145.
У вересні 2020 року Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх.
Метою партнерства є консолідація зусиль міжнародної спільноти та посилення відповідальності задля досягнення рівності жінок і чоловіків.
Втіленням зобов’язань, що взяла на себе Україна, став запуск торік «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 1547.
Якщо людина опинилась у складних обставинах, спричинених насильством в сім’ї чи його реальною загрозою, якщо стала жертвою торгівлі людьми та прагне повернутися до нормального життя, за телефоном «гарячої лінії» 1547 цілодобово консультанти готові надати психологічну підтримку, проконсультувати або зареєструвати відповідне звернення до державних органів.
Гарячі лінії
1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;
0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);
527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
Подібні масштабні проблеми можна подолати лише забезпечивши комплексний підхід до їх вирішення: запобігаючи наступним випадкам насильства, притягуючи до відповідальності кривдників та надаючи якісну кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує.
Чим корисна для підлітків і дорослих нформаційна платформа протидії кібербулінгу?
https://rozvytok-osvity.te.ua/%d0%b2-%d1%83%d0%ba%...
Дорослі та діти, які стикнулися з кібербулінгом або прагнуть створити навколо себе безпечне онлайн-середовище можуть скористатися інтерактивною онлайн- платформою: https://stopcyberbullying.com.ua/. Вона об’єднує практичні поради психологів, юридичні рекомендації, реальні історії людей, які стикнулися з різними проявами булінгу в інтернеті, а також рекомендації корисних ресурсів, фільмів і подкастів про інформаційну безпеку.
За даними глобального дослідження ЮНІСЕФ, приблизно 37% молодих людей у віці від 12 до 17 років стикалися з булінгом в інтернеті, до того ж 30% з них неодноразово. В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття.
Кібербулінг може проявлятися в різних формах: поширення хибних чуток або компрометаційної інформації, образливі коментарі, висміювання, шантаж, загрозливі або непристойні повідомлення. В деяких випадках це відбувається анонімно, і саме ця анонімність створює ефект відсутності покарання. Тому часто кібербулери використовують анонімні акаунти або псевдоніми, щоби приховати свою особистість та уникнути покарання.
До створення інформаційної платформи команда проєкту залучила українських психологів, а також експертів у галузі інформаційної гігієни та права.
«Часто мої пацієнти описували, як кібербулінг призводив до почуття незахищеності, страху, низької самооцінки, тривоги та депресії. Багато з них повідомляли про постійний стрес та напругу, яку вони відчували, не знаючи, коли та де може з’явитися образливий або агресивний вміст. Вони також описували почуття соціальної ізоляції та відчуження, коли кібербулінг впливав на їхні стосунки з іншими людьми» — повідомила гештальт-терапевтка та експертка проєкту Оксана Диптан.