Мова
Мова
У грудні 2020 року відбулась низка інтерактивних зустрічей «Дзен-ретрит: карантинне усамітнення 2020» зі студентами ЧНУ імені Богдана Хмельницького на платформі Meet за кураторством Оксани Пушонкової.
Коли в ситуації карантину ми позбавлені можливості інтенсивного спілкування, мусимо опановувати інші способи пізнання світу та засоби творчого самовираження. Дізнавалися про дзен-ретрити – практики усамітнення з метою самопізнання та винайдення внутрішнього ресурсу для життя і творчого розвитку. Ці практики включено до широкого кола медитативних ретритів, що мають витоки не лише у дзен-буддизмі, а й у суфізмі, культурних традиціях затвірництва і відлюдництва.
Здається, що ситуація карантинної самоізоляції є дещо схожою з відлюдництвом, проте ретрити набули популярності ще в докарантинну добу, з настанням цифрової ери. Життя людини кінця ХХ – початку ХХІ століття стає надто складним у підтриманні різних форматів реальності та прискореному часі подій, тому виникає потреба в уповільненні та самозаглибленні. Ретрит стає трендовим напрямом в психотерапії, націленим на відновлення життєвих сил (життєвої енергії) людини в нових умовах перебування.
В основі цієї практики – східна культура дзен. Звернулися до орієнталізму Едварда Саїда, психоаналізу Еріха Фромма, філософії Дайзетцу Судзукі, у працях яких розкрито філософію дзен-буддизму для європейської людини.
Міркували, чому європейська людина шукає себе у східній культурі? І чи шукають її представники в нас самих себе? У чому взагалі практичний сенс захоплення дзен?
Розглядали зв’язок дзен з творчістю та пошуками істинного «Я», людських бажань з аскетичними практиками. Чи знаємо ми, чого хочемо насправді? І як навчитися усвідомлювати свої бажання?
З одного боку ретрит – відпочинок від повсякденності. З іншого – інтенсивна робота над собою. Як зауважила студентка філософського відділення Юлія Михайленко: «Багато людей на самоізоляції думають: «Нудно, чим зайнятися». Як це – нема чим зайнятися?! Тільки усамітнення і дає таку рідкісну в наш час можливість зайнятися чимось своїм, заповітним і відкладеним в «довгий ящик» дефіциту часу!»
Дізнавалися про дзен-практики, як можна «заспокоїти розум» і зупинити «потік думок». Як загострити сприйняття речей навколо. Як бути цілком присутнім у тому, що робиш.
Наприкінці зустрічі розкривали інтуїтивну мудрість дзен через творчу практику з предметом та фрагмент уявної кінострічки про самих себе.
Візуальним супроводом заходу стали картини черкаських художників Володимира Яковця, Євгенії Васильченко, Сергія Ридванецького, Олександра Шепенькова.
Оксана Пушонкова
Здається, що ситуація карантинної самоізоляції є дещо схожою з відлюдництвом, проте ретрити набули популярності ще в докарантинну добу, з настанням цифрової ери. Життя людини кінця ХХ – початку ХХІ століття стає надто складним у підтриманні різних форматів реальності та прискореному часі подій, тому виникає потреба в уповільненні та самозаглибленні. Ретрит стає трендовим напрямом в психотерапії, націленим на відновлення життєвих сил (життєвої енергії) людини в нових умовах перебування.
В основі цієї практики – східна культура дзен. Звернулися до орієнталізму Едварда Саїда, психоаналізу Еріха Фромма, філософії Дайзетцу Судзукі, у працях яких розкрито філософію дзен-буддизму для європейської людини.
Міркували, чому європейська людина шукає себе у східній культурі? І чи шукають її представники в нас самих себе? У чому взагалі практичний сенс захоплення дзен?
Розглядали зв’язок дзен з творчістю та пошуками істинного «Я», людських бажань з аскетичними практиками. Чи знаємо ми, чого хочемо насправді? І як навчитися усвідомлювати свої бажання?
З одного боку ретрит – відпочинок від повсякденності. З іншого – інтенсивна робота над собою. Як зауважила студентка філософського відділення Юлія Михайленко: «Багато людей на самоізоляції думають: «Нудно, чим зайнятися». Як це – нема чим зайнятися?! Тільки усамітнення і дає таку рідкісну в наш час можливість зайнятися чимось своїм, заповітним і відкладеним в «довгий ящик» дефіциту часу!»
Дізнавалися про дзен-практики, як можна «заспокоїти розум» і зупинити «потік думок». Як загострити сприйняття речей навколо. Як бути цілком присутнім у тому, що робиш.
Наприкінці зустрічі розкривали інтуїтивну мудрість дзен через творчу практику з предметом та фрагмент уявної кінострічки про самих себе.
Візуальним супроводом заходу стали картини черкаських художників Володимира Яковця, Євгенії Васильченко, Сергія Ридванецького, Олександра Шепенькова.
Оксана Пушонкова