Мова
Мова
Круглий стіл у формі подіумної дискусії «Ґендерний підхід в оцінці людського потенціалу» відбувся на базі Центру ґендерних досліджень і комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та ННІ міжнародних відносин, історії та філософії відбувся 26 грудня.
Зі вступним словом до учасників та учасниць звернувся проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко, який відзначив актуальність заходу з огляду на сучасні виклики та потреби українського суспільства, відмітив необхідність подальшого розвитку наукового, освітнього та просвітницького напрямів роботи Центру ґендерних досліджень і комунікацій.
— Наш закон передбачає рівність всіх не в залежності від ґендеру. Але рівень культури освіченості нашого народу потребує удосконалення, тому що рівні права не завжди передбачають рівні можливості. Наші студенти правильно зауважують: від того, як особистість усвідомлює себе в соціумі, залежить, наскільки вона буде успішною і зможе реалізувати свій людський потенціал. Ми обговоримо актуальну й важливу проблему нашої сучасності, — зазначив Сергій Корновенко.
Очільниця Центру ґендерних досліджень і комунікацій ЧНУ Наталка Земзюліна додала:
— Ми поговоримо про те, хто ми є, проаналізуємо наші права й можливості на особистісний розвиток. З’ясуємо, як можна допомогти у вирішенні ґендерної проблеми, змінити свідомість і зруйнувати стереотипи людей. Розберемося, яким чином у державі створюються для того, щоб особистість могла себе реалізувати.
Вона говорила про правові аспекти ґендерної політики в Україні. Ознайомила учасників та учасниць круглого столу із повним переліком міжнародних документів із забезпечення ґендерної рівності, які були ратифіковані Україною, означила, яким має бути шлях нашої країни до європейської спільноти. Доповідачка відмітила позитивні зрушення України у сфері ґендерної політики, пославшися на останні статистичні дані, та наголосила на необхідності викладання ґендерних студій у закладах вищої освіти.
Людмила Дудко — очільниця Черкаського регіонального відділення Соціологічної асоціації України — у своєму вітальному слові до присутніх доповіла про результати співпраці ЧРВСАУ та Центру ґендерних досліджень і комунікацій, окреслила можливі перспективи співробітництва організацій, наголосила на актуальності обраної теми обговорення.
Про забезпечення ґендерної рівності як рівності не тільки прав, а й рівності можливостей говорила Юлія Гончар — експертка ООН Жінки. Доповідачка закликала не розглядати ґендерну нерівність як універсальне явище, а дивитися на нього крізь призму життєвих умов і обставин кожної окремої людини. Ґендерно нейтральне виховання, ґендерна чутливість, ґендерно орієнтоване бюджетування, боротьба із ґендерними стереотипами, сексизмом і сексуальними домаганнями — неповний перелік питань, які були актуалізовані доповідачкою та винесені на обговорення круглого столу. Також вона озвучила декілька тез, створені внаслідок соціологічних досліджень:
За останні роки ситуація стосовно представництва жінок в органах державної влади та місцевого самоврядування активно змінюється: кількість жінок-депутатів до міських рад зросла майже вдвічі. Проте певний дисбаланс простежується і говорить про недостатню присутність жінок на рівні прийняття рішень.
Спостерігається позитивна тенденція щодо зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків від 19,2% до 11,7% протягом років, що аналізувалися. Зросла частка жінок у загальній кількості працюючих, як наслідок більшої залученості жінок до продуктивної праці. Цей процес відбувається внаслідок активної життєвої позиції жінок, а також під впливом економічної кризи.
Зросла частка жінок, які підвищили кваліфікацію, і у 2018 році перевищила відповідний відсоток чоловіків.
Збільшився відсоток молодих жінок-держслужбовців: 49,9% жінок-держслужбовців у віці до 34 років, а чоловіків вказаного віку — 42, 8%.
Серед студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (училищ, коледжів, технікумів) переважають чоловіки (53,8%), серед студентів ІІІ-І рівнів акредитації (інститутів, університетів) — жінки (57%). Здобуття освіти за спеціальностями відповідає існуючій сегрегації на ринку праці і є традиційним великою мірою через вплив гендерних стереотипів.
Серед слухачів аспірантур та докторантур переважають жінки у загальній же кількості докторів та кандидатів наук переважають чоловіки. Жінки переважають серед молодших вікових груп як серед кандидатів так і серед докторів наук.
Протягом років змінилося співвідношення безробітних жінок і чоловіків відповідно від 74,6% і 25,4% на початок 2007 року до 61,8% і 38,2% на початок 2017 року. Безробіття серед чоловіків має латентний характер, вони рідше порівняно з жінками звертаються до центру зайнятості. Сфери працевлаштування та навчання щодо перекваліфікації мають стереотипний характер, що потребує додаткового аналізу.
Тривалість життя жінок більша, ніж чоловіків: у 2018 році померлі жінки прожили в середньому 71,9 рік, чоловіки – 62,4 року, отже різниця склала 9,5 років.
У середньому жінки в Україні отримують зарплату на 25% меншу, ніж чоловіки.
Марина Гур’янова — членкиня Стратегічного комітету БФ «Вплив жінок» означила проблему впливу ґендерної нерівності на тривалість життя людини. Вона звернула увагу на проблеми літніх людей, що живуть самі, серед яких приголомшливо великою є частка жінок. Спікерка окреслила низку питань, пов’язаних з гуманітарними проблемами молоді на Черкащині, наголосила на низькій громадській активності молодих людей, популяризувала участь молоді в самоосвіті та просвітницьких програмах.
У дискусії брали участь викладачі кафедри педагогіки і психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Наталія Герасимова, Інна Герасимова, остання наголосила на психологічних проблемах пов’язаних зі змінами суспільних, статусних орієнтирів, вікових та статевих відмінностях. Завідувачка кафедри педагогіки і психології Інна Лук'янець розповіла про можливості реабілітаційних програм, вказавши на упереджене ставлення громадян до розуміння міжособистісних проблем і механізмів їх вирішення. Мова йшла про підтримку молодих жінок і чоловіків, які мають дітей і при цьому навчаються чи працюють. Про політику (умови) вишів з реалізації можливостей поєднання материнства й батьківства з навчанням.
Зоя Шевченко відмітила, що невідповідність традиційних уявлень про роль жінок та чоловіків у суспільстві сучасним реаліям призводить до появи ґендерних конфліктів. Серед основних причин ґендерної напруги та розгортання гендерно-рольових конфліктів доповідачка виділила токсичну маскулінність і фемінність та висвітлила основні рекомендації щодо подолання ґендерних конфліктів, посилаючись на досвід західних колег.
Про ґендерну рівність у політиці, ґендерні квоти та ґендерні особливості виборчих систем говорила Олександра Дем’яненко — викладачка кафедри державної служби, публічного адміністрування та політології. Доповідачка звернула увагу присутніх на те, яким чином змінювався Індекс розвитку людського потенціалу та Індекс ґендерного розвитку зокрема. Проаналізувала, на основі статистичних матеріалів, ситуацію гендерного паритету в органах влади та політичних партіях.
До дискусії долучилися представники Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля. Ірина Мельник вказала на екстримальні умови праці, служби жінок-військових. Розповіла про особливості проходження служби, вплив останніх суспільних процесів та змін на статус жінок у лавах служб захисту і ЗСУ.
Оксана Пушонкова поставила перед аудиторією цілу низку андроцентричних питань з метою подивитися на проблематику круглого столу під іншим кутом зору: чи не потрапила чоловіча культура у своєрідну «зону замовчування»? Чи є у сучасному гендерному дискурсі дослідження чоловічої ідентичності й у якому напрямі вони розвиваються? Що сьогодні ми маємо на увазі під поняттям «мужність»? Про що ми можемо дізнатися зі сторінок чоловічих журналів та засідань чоловічих клубів?
Про ґендерний аспект теорії поколінь говорила секретарка Черкаського регіонального відділення Соціологічної асоціації України Наталія Пліс. дізналися про цикли розвитку соціального покоління та трансформацію цінностей від “мовчазних” до хомлендерів (зет), про архетипи чоловічої та жіночої поведінки в кожному із циклів, сучасні проблеми діалогу між поколіннями. Наталія зазначила, що цінності поколінь формуються в історичних контекстах через оточення, базові візуальні образи та дефіцити своєї епохи.
У дискусії брали участь присутні студенти спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Історія» (Середня освіта), курсанти Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля, колеги з Черкаського державного бізнес коледжу Половнєва Людмила та Башей Олексій.
Наприкінці дискусії учасники виокремили нагальні проблеми реалізації гендерної політики в регіоні, запропонували механізми їх вирішення.
Зі вступним словом до учасників та учасниць звернувся проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко, який відзначив актуальність заходу з огляду на сучасні виклики та потреби українського суспільства, відмітив необхідність подальшого розвитку наукового, освітнього та просвітницького напрямів роботи Центру ґендерних досліджень і комунікацій.
— Наш закон передбачає рівність всіх не в залежності від ґендеру. Але рівень культури освіченості нашого народу потребує удосконалення, тому що рівні права не завжди передбачають рівні можливості. Наші студенти правильно зауважують: від того, як особистість усвідомлює себе в соціумі, залежить, наскільки вона буде успішною і зможе реалізувати свій людський потенціал. Ми обговоримо актуальну й важливу проблему нашої сучасності, — зазначив Сергій Корновенко.
Очільниця Центру ґендерних досліджень і комунікацій ЧНУ Наталка Земзюліна додала:
— Ми поговоримо про те, хто ми є, проаналізуємо наші права й можливості на особистісний розвиток. З’ясуємо, як можна допомогти у вирішенні ґендерної проблеми, змінити свідомість і зруйнувати стереотипи людей. Розберемося, яким чином у державі створюються для того, щоб особистість могла себе реалізувати.
Вона говорила про правові аспекти ґендерної політики в Україні. Ознайомила учасників та учасниць круглого столу із повним переліком міжнародних документів із забезпечення ґендерної рівності, які були ратифіковані Україною, означила, яким має бути шлях нашої країни до європейської спільноти. Доповідачка відмітила позитивні зрушення України у сфері ґендерної політики, пославшися на останні статистичні дані, та наголосила на необхідності викладання ґендерних студій у закладах вищої освіти.
Людмила Дудко — очільниця Черкаського регіонального відділення Соціологічної асоціації України — у своєму вітальному слові до присутніх доповіла про результати співпраці ЧРВСАУ та Центру ґендерних досліджень і комунікацій, окреслила можливі перспективи співробітництва організацій, наголосила на актуальності обраної теми обговорення.
Про забезпечення ґендерної рівності як рівності не тільки прав, а й рівності можливостей говорила Юлія Гончар — експертка ООН Жінки. Доповідачка закликала не розглядати ґендерну нерівність як універсальне явище, а дивитися на нього крізь призму життєвих умов і обставин кожної окремої людини. Ґендерно нейтральне виховання, ґендерна чутливість, ґендерно орієнтоване бюджетування, боротьба із ґендерними стереотипами, сексизмом і сексуальними домаганнями — неповний перелік питань, які були актуалізовані доповідачкою та винесені на обговорення круглого столу. Також вона озвучила декілька тез, створені внаслідок соціологічних досліджень:
За останні роки ситуація стосовно представництва жінок в органах державної влади та місцевого самоврядування активно змінюється: кількість жінок-депутатів до міських рад зросла майже вдвічі. Проте певний дисбаланс простежується і говорить про недостатню присутність жінок на рівні прийняття рішень.
Спостерігається позитивна тенденція щодо зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків від 19,2% до 11,7% протягом років, що аналізувалися. Зросла частка жінок у загальній кількості працюючих, як наслідок більшої залученості жінок до продуктивної праці. Цей процес відбувається внаслідок активної життєвої позиції жінок, а також під впливом економічної кризи.
Зросла частка жінок, які підвищили кваліфікацію, і у 2018 році перевищила відповідний відсоток чоловіків.
Збільшився відсоток молодих жінок-держслужбовців: 49,9% жінок-держслужбовців у віці до 34 років, а чоловіків вказаного віку — 42, 8%.
Серед студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (училищ, коледжів, технікумів) переважають чоловіки (53,8%), серед студентів ІІІ-І рівнів акредитації (інститутів, університетів) — жінки (57%). Здобуття освіти за спеціальностями відповідає існуючій сегрегації на ринку праці і є традиційним великою мірою через вплив гендерних стереотипів.
Серед слухачів аспірантур та докторантур переважають жінки у загальній же кількості докторів та кандидатів наук переважають чоловіки. Жінки переважають серед молодших вікових груп як серед кандидатів так і серед докторів наук.
Протягом років змінилося співвідношення безробітних жінок і чоловіків відповідно від 74,6% і 25,4% на початок 2007 року до 61,8% і 38,2% на початок 2017 року. Безробіття серед чоловіків має латентний характер, вони рідше порівняно з жінками звертаються до центру зайнятості. Сфери працевлаштування та навчання щодо перекваліфікації мають стереотипний характер, що потребує додаткового аналізу.
Тривалість життя жінок більша, ніж чоловіків: у 2018 році померлі жінки прожили в середньому 71,9 рік, чоловіки – 62,4 року, отже різниця склала 9,5 років.
У середньому жінки в Україні отримують зарплату на 25% меншу, ніж чоловіки.
Марина Гур’янова — членкиня Стратегічного комітету БФ «Вплив жінок» означила проблему впливу ґендерної нерівності на тривалість життя людини. Вона звернула увагу на проблеми літніх людей, що живуть самі, серед яких приголомшливо великою є частка жінок. Спікерка окреслила низку питань, пов’язаних з гуманітарними проблемами молоді на Черкащині, наголосила на низькій громадській активності молодих людей, популяризувала участь молоді в самоосвіті та просвітницьких програмах.
У дискусії брали участь викладачі кафедри педагогіки і психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Наталія Герасимова, Інна Герасимова, остання наголосила на психологічних проблемах пов’язаних зі змінами суспільних, статусних орієнтирів, вікових та статевих відмінностях. Завідувачка кафедри педагогіки і психології Інна Лук'янець розповіла про можливості реабілітаційних програм, вказавши на упереджене ставлення громадян до розуміння міжособистісних проблем і механізмів їх вирішення. Мова йшла про підтримку молодих жінок і чоловіків, які мають дітей і при цьому навчаються чи працюють. Про політику (умови) вишів з реалізації можливостей поєднання материнства й батьківства з навчанням.
Зоя Шевченко відмітила, що невідповідність традиційних уявлень про роль жінок та чоловіків у суспільстві сучасним реаліям призводить до появи ґендерних конфліктів. Серед основних причин ґендерної напруги та розгортання гендерно-рольових конфліктів доповідачка виділила токсичну маскулінність і фемінність та висвітлила основні рекомендації щодо подолання ґендерних конфліктів, посилаючись на досвід західних колег.
Про ґендерну рівність у політиці, ґендерні квоти та ґендерні особливості виборчих систем говорила Олександра Дем’яненко — викладачка кафедри державної служби, публічного адміністрування та політології. Доповідачка звернула увагу присутніх на те, яким чином змінювався Індекс розвитку людського потенціалу та Індекс ґендерного розвитку зокрема. Проаналізувала, на основі статистичних матеріалів, ситуацію гендерного паритету в органах влади та політичних партіях.
До дискусії долучилися представники Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля. Ірина Мельник вказала на екстримальні умови праці, служби жінок-військових. Розповіла про особливості проходження служби, вплив останніх суспільних процесів та змін на статус жінок у лавах служб захисту і ЗСУ.
Оксана Пушонкова поставила перед аудиторією цілу низку андроцентричних питань з метою подивитися на проблематику круглого столу під іншим кутом зору: чи не потрапила чоловіча культура у своєрідну «зону замовчування»? Чи є у сучасному гендерному дискурсі дослідження чоловічої ідентичності й у якому напрямі вони розвиваються? Що сьогодні ми маємо на увазі під поняттям «мужність»? Про що ми можемо дізнатися зі сторінок чоловічих журналів та засідань чоловічих клубів?
Про ґендерний аспект теорії поколінь говорила секретарка Черкаського регіонального відділення Соціологічної асоціації України Наталія Пліс. дізналися про цикли розвитку соціального покоління та трансформацію цінностей від “мовчазних” до хомлендерів (зет), про архетипи чоловічої та жіночої поведінки в кожному із циклів, сучасні проблеми діалогу між поколіннями. Наталія зазначила, що цінності поколінь формуються в історичних контекстах через оточення, базові візуальні образи та дефіцити своєї епохи.
У дискусії брали участь присутні студенти спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Історія» (Середня освіта), курсанти Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля, колеги з Черкаського державного бізнес коледжу Половнєва Людмила та Башей Олексій.
Наприкінці дискусії учасники виокремили нагальні проблеми реалізації гендерної політики в регіоні, запропонували механізми їх вирішення.