Мова
Мова
У Львові 20 листопада відбулась VIII Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія». Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Інститут дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів. Протягом дня працювало 7 секцій конференції, на яких розглядалися актуальні проблеми культури і мистецтва.
На секції «Культурологія» розглядали культуру пам’яті і авангардне мистецтво (модератор – Роман Голій). В обговоренні взяли участь Ореста Лосик, Оксана Пушонкова, Олена Козакевич, Зиновій Суходуб, Надія Кулеша, Ольга Смоліна та інші учасники з різних регіонів України. Доповідь Орести Лосик, що присвячена феномену пам’яті, стала методологічним ключем до досліджень авангардного мистецтва, заявлених у доповідях інших учасників.
Виступ Зиновія Суходуба, відомого українського письменника і публіциста, було присвячено творчій взаємодії Валер’яна Поліщука і художника Олекси Новаківського. Тема виступу стала суголосною до досліджень мистецького життя Черкащини науковцями ЧОХМ, забутих імен та втрачених фактів. Зокрема йдеться про життя та творчість Яна Станіславського, польського художника, який народився на Черкащині. Одним з його талановитих вихованців у Мистецькій майстерні Кракова був художник Олекса Новаківський.
Оксана Пушонкова також говорила про філософію бойчукізму як українського варіанта авангарду. Виступ було побудовано на прикладі межигірського періоду творчості Оксани Павленко, художниці, роботи якої зберігаються в експозиції і фондовій колекції Черкаського обласного музею. Висловлено подяку Ніні Михайлівні Клименко, яка започаткувала в ЧОХМ у 1987 році формування колекції творів однієї з найбільш яскравих постатей плеяди бойчукістів. Наголошено, що концепція мистецтва, створена Михайлом Бойчуком, зросла на національному грунті, що визначило її культуротворчу роль у дослідженні українського варіанту авангардного мистецтва та забезпечило її актуальність для мистецької рефлексії сьогодення.
Філософія і естетика бойчукістів збудована на шанобливому ставленні до минулого, що визначило унікальну образотворчість, візуальну мову, яка включає фольклорну традицію.
Разом з тим, у поєднанні бойчукістами образів народного мистецтва з революційними гаслами та геральдичними символами нової радянської дійсності, діяли принципи діалогізму та іронії, які створили проекцію у майбутнє українського авангарду.
Було підкреслено, що естетика бойчукізму спрямована через мистецтво кераміки і народні промисли до простору повсякденного життя та законів екологічної організації довкілля, що також резонує з сучасністю. У практиках межигірців сам процес творчості набував сакральної цінності і значущості у пошуках первинних джерел індивідуальної і колективної ідентичності українців.
Межигірський період діяльності бойчукістів набуває актуальності у сучасну добу екзистенційних практик та нового повернення обличчям до традиції.
Під час доповіді було презентовано роботи Оксани Павленко, що зберігаються у фондовій колекції Черкаського обласного художнього музею: «Студентка» (1926), «Селянки» (1927), орнаменти, 20-х років ХХ століття, портрет Івана Падалки (1926) та ін.
На секції «Культурологія» розглядали культуру пам’яті і авангардне мистецтво (модератор – Роман Голій). В обговоренні взяли участь Ореста Лосик, Оксана Пушонкова, Олена Козакевич, Зиновій Суходуб, Надія Кулеша, Ольга Смоліна та інші учасники з різних регіонів України. Доповідь Орести Лосик, що присвячена феномену пам’яті, стала методологічним ключем до досліджень авангардного мистецтва, заявлених у доповідях інших учасників.
Виступ Зиновія Суходуба, відомого українського письменника і публіциста, було присвячено творчій взаємодії Валер’яна Поліщука і художника Олекси Новаківського. Тема виступу стала суголосною до досліджень мистецького життя Черкащини науковцями ЧОХМ, забутих імен та втрачених фактів. Зокрема йдеться про життя та творчість Яна Станіславського, польського художника, який народився на Черкащині. Одним з його талановитих вихованців у Мистецькій майстерні Кракова був художник Олекса Новаківський.
Оксана Пушонкова також говорила про філософію бойчукізму як українського варіанта авангарду. Виступ було побудовано на прикладі межигірського періоду творчості Оксани Павленко, художниці, роботи якої зберігаються в експозиції і фондовій колекції Черкаського обласного музею. Висловлено подяку Ніні Михайлівні Клименко, яка започаткувала в ЧОХМ у 1987 році формування колекції творів однієї з найбільш яскравих постатей плеяди бойчукістів. Наголошено, що концепція мистецтва, створена Михайлом Бойчуком, зросла на національному грунті, що визначило її культуротворчу роль у дослідженні українського варіанту авангардного мистецтва та забезпечило її актуальність для мистецької рефлексії сьогодення.
Філософія і естетика бойчукістів збудована на шанобливому ставленні до минулого, що визначило унікальну образотворчість, візуальну мову, яка включає фольклорну традицію.
Разом з тим, у поєднанні бойчукістами образів народного мистецтва з революційними гаслами та геральдичними символами нової радянської дійсності, діяли принципи діалогізму та іронії, які створили проекцію у майбутнє українського авангарду.
Було підкреслено, що естетика бойчукізму спрямована через мистецтво кераміки і народні промисли до простору повсякденного життя та законів екологічної організації довкілля, що також резонує з сучасністю. У практиках межигірців сам процес творчості набував сакральної цінності і значущості у пошуках первинних джерел індивідуальної і колективної ідентичності українців.
Межигірський період діяльності бойчукістів набуває актуальності у сучасну добу екзистенційних практик та нового повернення обличчям до традиції.
Під час доповіді було презентовано роботи Оксани Павленко, що зберігаються у фондовій колекції Черкаського обласного художнього музею: «Студентка» (1926), «Селянки» (1927), орнаменти, 20-х років ХХ століття, портрет Івана Падалки (1926) та ін.