Мова
Мова
ТВОРЧІСТЬ ДИТИНИ І ДОРОСЛОГО: У ЧОМУ ВІДМІННІСТЬ?
(до питання природи абстрактного мистецтва)
І
Для мене дитяча творчість є загадкою…
Тут не стільки відповіді, скільки запитання, й такі запитання,
які можуть бути без відповідей…
В.Яковець
У межах заходів інтерактивної просвітницької платформи у Черкаському обласному художньому музеї багатьох відвідувачів зацікавила виставка-дослідження «Щось цікаве…»)) – спільний проект Агати Кравченко та Олександра Шепенькова, куратором якого є відомий в Україні та за її межами художник Володимир Яковець. Захід відбувся у березні 2018 року, проте отримав резонанс як інноваційна мистецька практика, що звернена до специфіки і джерел саме дитячої творчості.
В обговоренні взяли участь студенти ЧНУ ім.Б.Хмельницького.
До абстрактного мистецтва більшість й досі ставиться скептично. А художня якість робіт, що нагадують дитячі «каракулі» інколи викликає сумнів і в професіоналів. Тому Володимир Яковець поєднав у єдиному візуальному просторі роботи досвідченого майстра та дитини; визнаного креативного черкаського художника Олександра Шепенькова та маленької дівчини Агати Кравченко.
Як зазначила учасниця проекту Аня Чачко, в роботах малечі є осмислене бачення світу і поєднання простору з об’єктивно існуючими предметами, що їх може зобразити дитина, а тому це значно більше, ніж може осягнути доросла людина, яка підкоряється більшою мірою свідомій частині внутрішнього Я».
Агата Кравченко дійсно маленька особистість, яка створює свої шедеври для людей, щоб вони «дивились на красиві картинки». Вона бере участь у виставках з 2-х років, наприклад таких як Антракт (Черкаси), А4, ballpoint, (Київ), Арт-хвіст (Черкаси) та інш.
Мама – художниця. Таланти матері успадкувала Агата, унікальність малюнків якої помітив Володимир Яковець та запропонував взяти участь у проекті. Неоніла Петрівна Недосєко, черкаська художниця й талановитий педагог зауважила, що творчість Агати на перший погляд є цілком дитячою, при цьому в неї неповторно-індивідуальне почуття ритму, кольору, композиційного заповнення простору, «її творчість є довершеною й професійною, вона вільно розпоряджається аркушем. В неї крізь є композиційний центр, і ритміка, і пластика, і рівновага кольору... Там, де не вистачає композиційної рівноваги, Агата компенсує це кольоровою рівновагою. Також хочеться відмітити повну необмеженість у використанні засобів зображення».
Мама Антоніна розповідає про творчість доньки: «Агата малює з 5 місяців. Я підставляла альбом, а дитина лежачи «калякала» гелєвою ручкою й була у захваті! Ми живемо у Черкасах, але багато подорожуємо. У Львові відкрили для себе чудові книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», які допомагають мені навчити дитину бачити картини, розуміти й відчувати їх. Агата дуже любить слухати казки. Я вважаю, що вони розвивають уяву (мультики вона дивиться дуже рідко й тільки ті, які я відібрала). Також ми читаємо «Загадки анатомії»,- їй цікаво, як що влаштовано. Окрім малювання Агата займається балетом і карате. Любить конструювати і допомагає мені в усьому: знає інгредієнти усіх страв, які ми готуємо, допомагає мені проводити фотосесії (я віддала їй перший цифровий фотоапарат). Агата робить усе, що роблю я. Агата ходить з нами (батьками) на концерти, виставки в театр, оперу, балет. Також ми любимо подорожувати. Море, гори, – все це Агата «помацала». Я вважаю, що дитина має у дитинстві набратися емоцій, відчуттів, вражень, запахів, звуків для формування свої картинки світу. В неї є свій рюкзачок, який ми беремо в походи у ліс, парк, або просто на вулицю. В ньому є лупа, ми вивчаємо рослини, жучків, слухаємо птахів, називаємо кольори, які навколо…
Агата не обмежена у діях, вона знає, що приймаючи рішення щось зробити, вона сама відповідає за наслідки. Тому вона може «шльопати» по калюжах, але вдома ми будемо разом прати її речі. Вона вільна в усьому. До 4-х років дитина – король в усьому, це про нас».
Мама так описує творчий процес доньки: «Матеріали – все, що даси, дитина відкрита до пізнання усього (особливо фарби, так як нею можна «поляпати»). Вона віддається своїм почуттям на усіх етапах. Нам звичайно цікаво зрозуміти механізм їх появи, про що вона думала, коли малювала певну роботу. Прояв чуттєвої переваги якихось форм є результатом її бачення і розуміння усього того, що вона зустрічала, уявляла, переживала, відчуття оточуючого світу…Пам'ятаю, як колись випитувала в Яковця і Гладька, як відрізнити шедевр від гарної картинки, а вони казали: "Надо много смотреть"... Тепер я розумію значення цих слів! Агата в свої 3 роки "насмотренная" більше, ніж я до своїх 20-ти!» (інтерв’ю, березень 2018).
А.Менегетті, відомий італійський художник та онто-терапевт зауважує, що до 5 років в дитини дуже тісний зв'язок з несвідомим найближчого дорослого, тобто дитина начебто не є цілком самостійною. Студент-філософ Никита Максимов зауважив, що у творчості дитина має бути абсолютно вільною, дорослі не мають чинити тиск на дитину, обмежувати її. З іншого боку права й Наталія Левочко, яка вважає, якщо не організовувати діяльність дитини, вона не зможе реалізовувати свій потенціал. Роль дорослого – спрямовувати діяльність дитини.
Творчий тандем Агати та її мами Антоніни є практикою «спільного мислення», яку можна також назвати практикою діалогу, коли ми «вчимося відчувати спільно й розуміти одне одного». Проте ми можемо спостерігати як відбувається народження індивідуальності. Творча форма взаємодії з дорослим є умовою свободи й безпосередності.
У процесі обговорення виставки звернулися до психологічних та філософських засад дитячої творчості.
Про це – у наступному есе!
Оксана Пушонкова
Засновниця та кураторка проекту "Ґендер та мистецька практика": Оксана Пушонкова - доцент кафедри фідлософії та релігієзнавства, вчений секретар Черкаського обласного художнього музею.
(до питання природи абстрактного мистецтва)
І
Для мене дитяча творчість є загадкою…
Тут не стільки відповіді, скільки запитання, й такі запитання,
які можуть бути без відповідей…
В.Яковець
У межах заходів інтерактивної просвітницької платформи у Черкаському обласному художньому музеї багатьох відвідувачів зацікавила виставка-дослідження «Щось цікаве…»)) – спільний проект Агати Кравченко та Олександра Шепенькова, куратором якого є відомий в Україні та за її межами художник Володимир Яковець. Захід відбувся у березні 2018 року, проте отримав резонанс як інноваційна мистецька практика, що звернена до специфіки і джерел саме дитячої творчості.
В обговоренні взяли участь студенти ЧНУ ім.Б.Хмельницького.
До абстрактного мистецтва більшість й досі ставиться скептично. А художня якість робіт, що нагадують дитячі «каракулі» інколи викликає сумнів і в професіоналів. Тому Володимир Яковець поєднав у єдиному візуальному просторі роботи досвідченого майстра та дитини; визнаного креативного черкаського художника Олександра Шепенькова та маленької дівчини Агати Кравченко.
Як зазначила учасниця проекту Аня Чачко, в роботах малечі є осмислене бачення світу і поєднання простору з об’єктивно існуючими предметами, що їх може зобразити дитина, а тому це значно більше, ніж може осягнути доросла людина, яка підкоряється більшою мірою свідомій частині внутрішнього Я».
Агата Кравченко дійсно маленька особистість, яка створює свої шедеври для людей, щоб вони «дивились на красиві картинки». Вона бере участь у виставках з 2-х років, наприклад таких як Антракт (Черкаси), А4, ballpoint, (Київ), Арт-хвіст (Черкаси) та інш.
Мама – художниця. Таланти матері успадкувала Агата, унікальність малюнків якої помітив Володимир Яковець та запропонував взяти участь у проекті. Неоніла Петрівна Недосєко, черкаська художниця й талановитий педагог зауважила, що творчість Агати на перший погляд є цілком дитячою, при цьому в неї неповторно-індивідуальне почуття ритму, кольору, композиційного заповнення простору, «її творчість є довершеною й професійною, вона вільно розпоряджається аркушем. В неї крізь є композиційний центр, і ритміка, і пластика, і рівновага кольору... Там, де не вистачає композиційної рівноваги, Агата компенсує це кольоровою рівновагою. Також хочеться відмітити повну необмеженість у використанні засобів зображення».
Мама Антоніна розповідає про творчість доньки: «Агата малює з 5 місяців. Я підставляла альбом, а дитина лежачи «калякала» гелєвою ручкою й була у захваті! Ми живемо у Черкасах, але багато подорожуємо. У Львові відкрили для себе чудові книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», які допомагають мені навчити дитину бачити картини, розуміти й відчувати їх. Агата дуже любить слухати казки. Я вважаю, що вони розвивають уяву (мультики вона дивиться дуже рідко й тільки ті, які я відібрала). Також ми читаємо «Загадки анатомії»,- їй цікаво, як що влаштовано. Окрім малювання Агата займається балетом і карате. Любить конструювати і допомагає мені в усьому: знає інгредієнти усіх страв, які ми готуємо, допомагає мені проводити фотосесії (я віддала їй перший цифровий фотоапарат). Агата робить усе, що роблю я. Агата ходить з нами (батьками) на концерти, виставки в театр, оперу, балет. Також ми любимо подорожувати. Море, гори, – все це Агата «помацала». Я вважаю, що дитина має у дитинстві набратися емоцій, відчуттів, вражень, запахів, звуків для формування свої картинки світу. В неї є свій рюкзачок, який ми беремо в походи у ліс, парк, або просто на вулицю. В ньому є лупа, ми вивчаємо рослини, жучків, слухаємо птахів, називаємо кольори, які навколо…
Агата не обмежена у діях, вона знає, що приймаючи рішення щось зробити, вона сама відповідає за наслідки. Тому вона може «шльопати» по калюжах, але вдома ми будемо разом прати її речі. Вона вільна в усьому. До 4-х років дитина – король в усьому, це про нас».
Мама так описує творчий процес доньки: «Матеріали – все, що даси, дитина відкрита до пізнання усього (особливо фарби, так як нею можна «поляпати»). Вона віддається своїм почуттям на усіх етапах. Нам звичайно цікаво зрозуміти механізм їх появи, про що вона думала, коли малювала певну роботу. Прояв чуттєвої переваги якихось форм є результатом її бачення і розуміння усього того, що вона зустрічала, уявляла, переживала, відчуття оточуючого світу…Пам'ятаю, як колись випитувала в Яковця і Гладька, як відрізнити шедевр від гарної картинки, а вони казали: "Надо много смотреть"... Тепер я розумію значення цих слів! Агата в свої 3 роки "насмотренная" більше, ніж я до своїх 20-ти!» (інтерв’ю, березень 2018).
А.Менегетті, відомий італійський художник та онто-терапевт зауважує, що до 5 років в дитини дуже тісний зв'язок з несвідомим найближчого дорослого, тобто дитина начебто не є цілком самостійною. Студент-філософ Никита Максимов зауважив, що у творчості дитина має бути абсолютно вільною, дорослі не мають чинити тиск на дитину, обмежувати її. З іншого боку права й Наталія Левочко, яка вважає, якщо не організовувати діяльність дитини, вона не зможе реалізовувати свій потенціал. Роль дорослого – спрямовувати діяльність дитини.
Творчий тандем Агати та її мами Антоніни є практикою «спільного мислення», яку можна також назвати практикою діалогу, коли ми «вчимося відчувати спільно й розуміти одне одного». Проте ми можемо спостерігати як відбувається народження індивідуальності. Творча форма взаємодії з дорослим є умовою свободи й безпосередності.
У процесі обговорення виставки звернулися до психологічних та філософських засад дитячої творчості.
Про це – у наступному есе!
Оксана Пушонкова
Засновниця та кураторка проекту "Ґендер та мистецька практика": Оксана Пушонкова - доцент кафедри фідлософії та релігієзнавства, вчений секретар Черкаського обласного художнього музею.