29 березня 2017 року відбулося засідання кіноклубу «Естетизація божевілля у кінематографі кінця ХХ – початку ХХІ століття».
Організатори: Пушонкова О. А., Зайцева С.Л.
Модератори: Шейх Марія, Шевченко Ірина.
Учасники: студенти ННІ історії і філософії та НН економіки і права ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Уявлення про божевілля уходить корінням у сиву давнину, однак його осмислення невіддільне від певного часу й місця. Кожного разу ми домовляємось про зміст і значення цього концепту, використовуючи ті або інші його контексти. Поле обговорення божевілля розщеплено. З одного боку, - це погляд на пацієнта як медичну карту, з іншого – відірвана від практики його медичного та буденного використання - актуалізація філософсько-естетичного аспекту. Обговорення проблеми можливе у міждисциплінарному діалозі (божевілля як досвід Іншого, образ божевілля в культурі, божевілля як філософський концепт). Від платонівського «священного божевілля» у творчості та створення «ідеального інобуття» у романтиків рухаємося до сучасних його інтерпретацій у зв᾿язку з проблемами соціалізації, питань адаптації-дезадаптації, моделей ідентичності сучасної людини.
Фільмографія, презентована модераторами зустрічі, окреслила основне поле обговорення проблеми.
Пушонкова Оксана. Екзистенційна хибність суспільства у концепціях Рональда Лейнга та Томаса Саса. Божевілля як спосіб «вбудованості в світ».
Шевченко Ірина. Маргінеси божевілля в українському документальному кіно (І.Стрембицький «Подорожні»).
Тарнавська Любов. Психопатологія і сім᾿я.
Шейх Марія. Образи божевілля у сучасному кінематографі (на прикладі кінострічок Ховарда, Аронофські, Поланські, Лінча, Кубрика та ін.).
Зайцева Світлана. Естетизація божевілля. Привабливість зла.
Світлана Леонідівна запропонувала осмислити привабливість божевілля як проблему естетизації абсолютного зла, як ствердження Я за рахунок Іншого.
Організатори: Пушонкова О. А., Зайцева С.Л.
Модератори: Шейх Марія, Шевченко Ірина.
Учасники: студенти ННІ історії і філософії та НН економіки і права ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Уявлення про божевілля уходить корінням у сиву давнину, однак його осмислення невіддільне від певного часу й місця. Кожного разу ми домовляємось про зміст і значення цього концепту, використовуючи ті або інші його контексти. Поле обговорення божевілля розщеплено. З одного боку, - це погляд на пацієнта як медичну карту, з іншого – відірвана від практики його медичного та буденного використання - актуалізація філософсько-естетичного аспекту. Обговорення проблеми можливе у міждисциплінарному діалозі (божевілля як досвід Іншого, образ божевілля в культурі, божевілля як філософський концепт). Від платонівського «священного божевілля» у творчості та створення «ідеального інобуття» у романтиків рухаємося до сучасних його інтерпретацій у зв᾿язку з проблемами соціалізації, питань адаптації-дезадаптації, моделей ідентичності сучасної людини.
Фільмографія, презентована модераторами зустрічі, окреслила основне поле обговорення проблеми.
Пушонкова Оксана. Екзистенційна хибність суспільства у концепціях Рональда Лейнга та Томаса Саса. Божевілля як спосіб «вбудованості в світ».
Шевченко Ірина. Маргінеси божевілля в українському документальному кіно (І.Стрембицький «Подорожні»).
Тарнавська Любов. Психопатологія і сім᾿я.
Шейх Марія. Образи божевілля у сучасному кінематографі (на прикладі кінострічок Ховарда, Аронофські, Поланські, Лінча, Кубрика та ін.).
Зайцева Світлана. Естетизація божевілля. Привабливість зла.
Світлана Леонідівна запропонувала осмислити привабливість божевілля як проблему естетизації абсолютного зла, як ствердження Я за рахунок Іншого.
" data-image="/storage/app/uploads/public/58d/e79/db1/58de79db1c1b2805290092.jpg" data-services="vkontakte,facebook,odnoklassniki,gplus,twitter">