Архетип козака у картині “Воїн” Дмитра Клименка

Україна має унікальну історичну долю. Козацький дух, пронизуючи століття української історії, є потужним дороговказом майбутнього нашої країни.

До Дня захисників і захисниць України черкаський художник Дмитро Клименко подарував музею картину «Воїн» (2022 р.) з авторським підписом «Слава Збройним Силам України! Дорогу здолає той, хто йде».

День захисників і захисниць в подіях цього року є дійсно знаковим святом, що збіг з Покровою Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва, уособлює силу нашого воїнства та наші головні обереги – заступництво Богородиці та козацьку звитягу. Це наші символи віри, яка захищала і захищає Україну від ворогів.

У роботі Дмитра Клименка козака-характерника зображено в космічному масштабі, його охоронна міць проходить крізь століття та стає нині опорою наших воїнів-захисників. Реальність війни пробудила цей сакральний архетип. З цього історично спадкоємного зв’язку, з лона козацької культури народжується непорушна сила воїна, як втілення правди, справедливості і добра, істинної любові до Батьківщини.

Увесь світ є свідком мужності й героїзму наших воїнів. «Віримо в ЗСУ» – не просто слова. Це впевненість у тому, що український воїн-козак втілює не лише історичну, а культурну (цивілізаційну) сутність. Василь Пахаренко в «Незбагненому апостолі» пише про межово конкретний, чуттєвий характер українського патріотизму: «воїн захищав завжди не абстрактне «отєчество», межі якого весь час від повеління самодержця мінялися, а домівку, матір, дружину, рідну святу землю».

Як помітили відвідувачі проєктів Дмитра, зображення козака схоже на руну Отал (предок, батько, рід). Значення цієї руни пов’язано зі спадщиною та правами на володіння. Цю руну використовують для захисту будинків, майна, сім’ї та роду. Ще один аспект її застосування – утворення кордонів, тобто чітке розмежування «свого» і «чужого». І ці кордони є священними, вони окреслюють простір недоторканності для ворожих сил.

Ідея козацтва в Україні завжди була дієвою у розбудові національної держави, у нашій спроможності змінювати світ навколо себе на краще, творити історію. В українських традиціях козаками і берегинями стають через духовне зусилля, працю, допомогу іншим людям та захист неньки-України під час війни. Це – спосіб життя. Можливо тому українці виявились спроможними прийняти цивілізаційний виклик та перемагати ворога в цій насамперед екзистенційній війні.

Оксана Пушонкова